17 липня 2010
До __________ районного суду м.___________, адреса:_________________________,
Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:_______________________, тел.:___________________________
Відповідачі: Особа_2 - інспектор ДПС взводу ДПС у с.м.т Новоолексіївці УДАІ ГУМВС України у Херсонській області адреса:_________________________, тел.:__________________________
Адміністративна позовна заява
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
28 березня 2009 року інспектором ДПС взводу ДПС Новоолексіївської РДПС УДАІ ГУМВС України у Херсонській області Особою_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ №_________, згідно з якою, 28 березня 2009 року, о 13 годині 08 хвилині, на 491 км. автодороги Харків-Сімферополь, яка по швидкісному режиму відноситься до інших доріг, керуючи автомобілем марки Чері, державний номер___________, перевищив встановлену швидкість у 90 км/год та рухався зі швидкістю 114 км/год, що зафіксовано приладом «Візир» №0812499, чим порушив вимоги п. 12.6 г Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, визнав мене винним у вчиненні зазначеного правопорушення та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 340 гривень.
Фотографією зробленою приладом «Візир» № 0812499, від 27 березня 2009 року зафіксовано, що о 13 годині 08 хвилині автомобіль марки Чері, державний номер________, рухався зі швидкістю 114 км/год.
Постановою державного виконавця _______ відділу ДВС ________ міського управління юстиції від 21 жовтня 2009 року постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ №________ від 28 березня 2009 року повернуто до органів ДАІ.
Про зазначену вище постанову я дізнався лише 05 листопада 2009 року, під час проходження технічного огляду у ДАІ. Оскільки, про наявність цієї постанови не знав, тому не оскаржив її у встановлений законодавством строк.
{smscoin_key}Вважаю постанову такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства України з наступних підстав. При винесенні постанови порушено вимоги ст. 268 КпАП України, так як я не був ознайомлений із матеріалами справи, позбавлений права подавати докази, заявляти клопотання, мати юридичну допомогу фахівця у галузі права. Порушення мною швидкості руху не зафіксовано технічним засобом, який працює у автоматичному режимі, і постанова винесена за наслідками застосування фіксації порушень правил дорожнього руху приладом «Візир», який не є засобом фіксації, що працює у автоматичному режимі, як того вимагають ст. 14-1, 258 КпАП України. Тому фіксація не відповідає вимогам закону. Також у постанові стверджується, що саме я керував автомобілем, який перевищив швидкість. Але стверджувати це можливо було б тільки тоді, коли б автомобіль було зупинено і працівник ДАІ пересвідчився у тому, що це саме я керує машиною, а так це є тільки припущення. У якому місці зроблено фотографію мого автомобіля, на якій зафіксовано перевищення швидкості, з неї зрозуміти неможливо. До роботи з приладом «Візирем» допускаються працівники, які здали заліки із застосування цього приладу, а сам прилад повинен пройти метрологічну перевірки на відповідність його встановленим стандартам. Мене ніхто не спиняв, протоколу не складав, я не знаю, чи є прилад, яким велася зйомка технічно справним, чи має працівник, який його застосував, відповідні навички, а тому постанова, яка винесена на підставі цього протоколу, не відповідає вимогами зазначеної Інструкції і винесена з порушенням законодавства.
Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено, що звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі конституції України гарантується. Згідно із вимогою ч. 1 ст. 14-1 КпАП України, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів; нормою ч. 2 цієї статті передбачено право власника (співвласника), у випадку вчинення правопорушення не ним, а іншою особою, протягом 10 днів зо дня отримання постанови про накладення штрафу, повідомити про це орган, який виніс постанову. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 222 КпАП України, органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.ч. першою та другою ст. 222 КпАП України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 255 КпАП України, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.ст. 222-244-17 цього кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня винесення постанови. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з вимогами ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Відповідно до вимог ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані як доказ по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд, а тому кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
Винесення зазначеної постанови про притягнення мене до адміністративної відповідальності порушує моє право, передбачене ст. 7 КпАП України, відповідно до якого, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, у відповідності до принципу суворого дотримання законності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14-1, 7, 247, 251, 287-289 КпАП України, ст.ст. 6, 17, 104 - 106, 162 КАС України, -
ПРОШУ:
Поновити строк на оскарження постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВТ № _______ від 28 березня 2009 року, винесену інспектором ДПС взводу ДПС у с.м.т Новоолексіївці УДАІ ГУМВС України у Херсонській області Особою_2 про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України – скасувати.
Додаток:
Дата Підпис {/smscoin_key}
| < Попередня | Наступна > |
|---|
