Зразок. Позовна заява про захист авторського права, виплату компенсації та стягнення моральної шкоди

27 травня 2010

До ________ районного суду м.___________ адреса:_______________________

Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:_______________, тел.:___________________

Відповідач: ТОВ «1», юридична адреса:__________________, тел:__________________

Позовна заява

про захист авторського права, виплату компенсації та стягнення моральної шкоди

Я, Особа_1 є   власником авторських майнових прав в порядку спадкування на літературні твори: «Кот Василий», «Лев», «Сверчок», «Козел Мефодий», «Зима», «Неприятный случай», «Как получилась зима», «Как лечили петуха», «Звездочка», автором яких є мій батько Особа_2, що підтверджується рішенням ________ районного суду м. __________ від 06.03.2006 року у справі № ________, яким встановлений факт прийняття мною частини спадщини у вигляді авторського майнового права на твір-вірші Особи_2 з 01 листопада 1991 року, додатковим Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 21.09.2006 р. П’ятою ___________  державною нотаріальною конторою, зареєстрованим у реєстрі за № ________.  

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» літературні твори є об'єктами авторського права.  

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до ч. 3 ст. 15  Закону України «Про авторське право і суміжні права», виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає право особі, що має авторські права право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;                                                  

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;  

3) публічну демонстрацію і публічний показ;  

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;  

5) переклади творів;  

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;  

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;  

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;  

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;  

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;  

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.  

{smscoin_key}Відповідно до ч. 1 ст.20 Закону України «Про авторське право і суміжні права», перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про авторське право і суміжні права», спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

ТОВ «1» (відповідач) видало:

- книгу «Козел Мефодій» (підписана до друку 20.04.2002 р.), ISBN 966-679-423-3, у якій містився вірш автора Особи_4 «Козел Мефодий», перекладений на українську мову. На обкладинці книги зазначено, що видання здійснено за ліцензією ТОВ Видавництво «________», 2002;

- книгу під назвою «Кот Василий» (підписана до друку 20.05.2003 р.), ISBN 966-314-064-Х, у якій містились вірші автора Особи_2 на російській мові: «Кот Василий», «Лев», «Сверчок», «Козел Мефодий», «Как лечили петуха», «Зима», «Неприятный случай», «Как получилась зима». На обкладинці книги зазначено, що видання здійснено за ліцензією ТОВ Видавництво «_______», 2003;

- книгу під назвою «Кіт Василько» (підписана до друку 20.05.2003 р.), ISBN 966-314-065-8, у якій містились вірші автора Особи_2 на українській мові: «Кіт Василько», «Лев», «Козел Мефодій», «Як півня лікували», «Цвіркун», «Зима», «Нерпиємний випадок», «Як вийшла зима». На обкладинці книги зазначено, що видання здійснено за ліцензією ТОВ Видавництво «___________», 2003.

Листом Державної наукової установи «Книжкова палата України ім. І. Федорова» за вих. № 599/02 від 13.08.2007 р., наданого на адвокатський запит, підтверджено, що міжнародні стандартні номери ISBN 966-679-423-3; ISBN 966-314-064-Х; ISBN 966-314-065-8), які зазначені на книгах «Кот Василий», «Козел Мефодій», «Кіт Василько», були надані у користування ТОВ «1» (м. ________).

Правомірність своїх дій по відтворенню, перекладу  та розповсюдженню творів Особи_2 ТОВ «1» (відповідач) обґрунтовує наявністю у нього не виключного права (ліцензії) на використання літературних творів «Кот Василий» та «Козел Мефодий» автора Особи_2, яке було надано йому Товариством з обмеженою відповідальністю науково-інформаційний центр «______» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 25182781) на підставі ліцензійного авторського договору, укладеного 10.04.2001 р. між ТОВ Науково-інформаційний центр «________» та ТОВ «1». Наявність такого права у ТОВ науково-інформаційний центр «_________» Відповідач жодними письмовими доказами не підтверджує, зазначивши у своїй відповіді на вимогу від 25.09.2008 р., що права на використання цих творів належать ТОВ НІЦ «__________» на підставі авторського договору з автором, оригінал якого їм надавався лише для огляду.

Як вбачається зі ст. 27 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (у редакції, що діяла на момент укладання ліцензійного авторського договору від 10.04.2001 р.),  майнові права можуть бути передані (відступлені) автором або іншою особою, що має авторське право, іншій особі. Автор або інша особа, що має авторське право (ліцензіар), можуть також видати ліцензію іншій особі (ліцензіату) на використання твору відповідно до такої ліцензії. Передача (відступлення) авторського права і видача ліцензії оформляються авторським договором. Таким чином, передати ТОВ науково-інформаційний центр «__________» права щодо використання творів Особа_2 міг тільки сам автор або його спадкоємиця, тобто я, Особа_1  

Автор Особа_2 помер 01 жовтня 1991 року, що підтверджується Свідоцтвом про його смерть серії І-КИ № __________.  

ТОВ науково-інформаційний центр «_______» (ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 25182781) було зареєстровано, як юридична особа, 21 листопада 1997 р.  

Таким чином, автор Особа_2 не міг передати будь-які авторські права ТОВ науково-інформаційний центр «__________», оскільки до дати державної реєстрації цього товариства помер. Крім того Особа_2 взагалі не міг передати свої авторські права будь-якому господарському товариству, оскільки Закон України «Про господарські товариства» був прийнятий 19.09.1991 р., а набрав чинності 11.10.1991 р. (тобто після смерті Особи_2).  

Єдиний спадкоємець автора Особи_2  –  являюся я, позивачка, ОСОБА_1. Права на використання творів мого батька я ані ТОВ науково-інформаційний центр «________», ані іншій особі не передавала.  

Таким чином, ТОВ науково-інформаційний центр «____________» передало ТОВ «1» за ліцензійним авторським договором від 10.04.2001 р. права на використання творів Особи_2, яких у ТОВ НІЦ «_______» не було. ТОВ НІЦ «_________» та ТОВ «1» уклали між собою договір, який суттєво погіршив моє становище та позбавив права на отримання винагороди за використання творів мого батька Особи_2.  

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права» предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (у редакції, що діяла на момент укладання ліцензійного авторського договору від 10.04.2001 р.),  умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР (у редакції 1963 р., що діяла на момент укладення ліцензійного авторського договору від 10.04.2001 р.) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

З огляду на наведене, ліцензійний авторський договір, укладений 10.04.2001 р. між ТОВ науково-інформаційний центр «______» та ТОВ «1», яким ТОВ «1» було надано не виключне право (ліцензія) на використання літературних творів «Кот Василий» та «Козел Мефодий», автор Особа_2 – є недійсним.

Під сумнівом правомірність дій ТОВ «1» про те, що він дійсно діяв на підставі ліцензійного авторського договору та виконував його умови. Відповідно до п. 2.3. цього ліцензійного авторського договору від 10.04.2001 р. на всіх примірника книг, випущених у світ згідно  цього ліцензійного договору, ліцензіат ТОВ «1» повинно було забезпечити наявність знаку охорони авторського права, який складався з латинської літери  «С», яка обведена колом, та напису біля цієї літери «ТОВ НІЦ «_______», 2001 рік. На обкладинках всіх книжок з творами Оособи_2, які були видані ТОВ «1», зазначено, що їх видання здійснено за ліцензією ТОВ Видавництво «___________», а знак охорони авторського права, зазначений внизу обкладинки,  складається з елементів:  ©  ТОВ Видавництво «____________», 2002  або 2003.

За змістом ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав,  визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав, є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту.  

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» Позивачка має право заявляти вимоги про виплату компенсації за порушене авторське право, відшкодування моральної (немайнової) шкоди,   вимагати публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень, вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Відповідно до ч. 2 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, суд має право постановити рішення чи ухвалу про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування (п. «а» ч. 2 ст. 52 зазначеного Закону); про виплату компенсації , що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу (п. «г» ч. 2 ст. 52 зазначеного Закону); про заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав (п. «д» ч. 2 ст. 52 зазначеного Закону).

Матеріалами підтверджується факт порушення ТОВ «1» (відповідачем) мого майнового авторського права, що полягає у використанні без моєї згоди  літературних творів Особи_2. Ліцензійний авторський договір від 10.04.2001 р., укладений між ТОВ НІЦ «_________» та ТОВ «1», не може бути правовою підставою для використання творів Особи_2 «Кот Василий» и «Козел Мефодий», оскільки він являється недійсним, а недійсна угода не може створювати правових наслідків, крім наслідків, пов’язаних з його недійсністю.  Крім того, за ліцензійним авторським договором від 10.04.2001 р. ліцензіату ТОВ «1» було надано не виключне право (ліцензія) на використання лише таких літературних творів автора Особи_2, як «Кот Василий» та «Козел Мефодий». Прав на використання творів «Лев» («Лев»), «Как лечили петуха» («Як півня лікували»),  «Сверчок» («Цвіркун»), «Зима» («Зима»); «Неприятный случай» («Неприємний випадок»);  «Как получилась зима» («Як вийшла зима»), які увійшли у видання під назвою «Кіт Василько» (ISBN 966-314-065-8) та «Кот Василий» (ISBN 966-314-064-Х), у тому числі прав на їх переклад, Відповідача за ліцензійним авторським договором від 10.04.2001 р. не надавалось. Тому вражаю обґрунтованими свої вимоги про стягнення з ТОВ «1» (відповідача) компенсації, яка є  одним з видів відповідальності за порушення авторського права, що застосовується як альтернативний захід замість відшкодування збитків або стягнення доходу.  

Враховуючи обсяг порушення вражаю, що стягненню з Відповідача підлягає компенсація в розмірі заявлених позовних вимог -  50 000 гривень, що становить 67,20 мінімальних заробітних плат станом на дату подачі позовної заяви та яка визначена з дотриманням приписів п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

В частині відшкодування моральної шкоди вважаю, що моральна шкода, яка мені була завдана становить розмір 25 000 гривень. Заявляючи вимоги про стягнення з Відповідача моральної шкоди, прошу прийняти до уваги те, що Відповідач, без моєї згоди, здійснив переклад на українську мову літературних творів Особи_2:  «Кот Василий», «Лев», «Сверчок», «Козел Мефодий», «Как лечили петуха», «Зима», «Неприятный случай», «Как получилась зима», які в оригіналі написані російською мовою. Внаслідок невдалого перекладу ці літературні твори було перекручено і спотворено, в них було вкладено інший літературний зміст, було змінено їх літературну форму, порушена цілісність сприйняття творів читачами, завдана шкода честі та репутації автора і його правонаступників. Це є негативним явищем для мене, у зв’язку з чим я зазнала моральних страждань.

Крім того вважаю за необхідне заборонити Відповідачу опублікування літературних творів Особи_2, зобов’язати Відповідача припинити розповсюдження літературних творів Особи_2, зобов’язати Відповідача опублікувати за власний рахунок в офіційних друкованих виданнях відомостей про допущене порушення авторського майнового права, оскільки ці вимоги є обґрунтованими, пов’язані із захистом порушеного авторського права та передбачені Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», позивачі за позовами, що випливають з авторського права, звільняються від сплати державного мита. Відповідно до ч.  2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином, з Відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави в порядку ст. 88 ч. 2 ЦПК України, а також покласти витрати  на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.  

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 20, 29, 33, 50-52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст.ст. 44, 46, 48, 472 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 261, 420, 424, 426, 431-433, 439-446 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 88, 118, 119 ЦПК України, -    

ПРОШУ:

Визнати недійсним ліцензійний авторський договір, укладений 10.04.2001 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-інформаційний центр «________» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «1» було надано не виключне право (ліцензія) на використання літературних творів «Кот Василий» та «Козел Мефодий», автор Особа_2.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «1» на мою користь компенсацію в розмірі 50 000, 00 грн. (п’ятдесят тисяч гривень 00 коп.), моральну шкоду, завдану порушенням авторського права, у розмірі 25 000, 00 грн. ( двадцять п’ять тисяч гривень 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судом справи у розмірі 15,00 грн., а всього стягнути 75 015, 00 грн. (сімдесят п’ять тисяч п'ятнадцять гривень 00 копійок).  

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «1» опублікування літературних творів автора Особи_2: «Лев», «Сверчок», «Козел Мефодий», «Зима», «Неприятный случай», «Как случилась зима», «Как лечили петуха»,  «Звездочка».  

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «1» припинити розповсюдження книг автора Особи_2: «Кот Василий», «Козел Мефодий», «Кіт Василько».

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «1» опублікувати за власний рахунок в офіційних друкованих виданнях відомості про допущене порушення авторського майнового права Особи_1.

Додатки:

Дата                          Підпис{/smscoin_key}