07 червня 2010
До ________ районного суду м.___________ адреса:_______________________
Позивач: Компанія «Назва», юридична адреса:__________________________, тел.:_________________
Відповідач: Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, адреса:________________________ тел:__________________
Позовна заява
про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг
Компанія «Назва» являється власником фірмового найменування «Найменування Inc.».
15.03.2006 року Держдепартамент зареєстрував знак для товарів і послуг «Найменування» та видав свідоцтв України №________. Зазначену торговельну марку зареєстровано для послуг «науково-технологічні та проектно-дослідницькі послуги; послуги промислового аналізування та досліджування; розробляння та проектування комп'ютерної техніки і програмного статку; правничі послуги; всі послуги, що включені до 42 класу» 42 класу МКТП.
Наведене підтверджується наявними у матеріалах справи публікаціями про видачу спірного свідоцтва в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 3 за 2006 рік та випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва України № _____________.
Як вбачається з виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтва України № ________, заявка № m 200507544 на реєстрацію позначення «Найменування» в якості торговельної марки була подана до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 07.07.2005 р.
{smscoin_key}Згідно ст.499 ЦК України визначено, що права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 494, 495 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчуються свідоцтвом, тому визнанню недійсним підлягає саме свідоцтво.
У відповідності до підпункту «а» п. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
Згідно п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 23.12.1993 р. відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки. Отже, на дату подання заявки на спірну торговельну марку (07.07.2005 р.) чинним був Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. з останніми змінами від 22.05.2003 р.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки, правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Відповідно до абз. 5 п. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки, згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Крім того, згідно абз. 4 п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.
Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
З наявного в матеріалах справи Висновку експертного дослідження об’єктів права інтелектуальної власності № 16-03/2010 від 16.03.2010 р., який міститься в матеріалах цивільної справи №___________ в ___________ районному суді м._______ встановлено:
1. стосовно всіх послуг 42 класу МКТП, зазначених у свідоцтві України № 60530, знак для товарів і послуг «Найменування», за вказаним свідоцтвом, є схожим настільки, що його можна сплутати з відомим в Україні фірмовим найменуванням «Найменування Inc.», право на яке було одержано до дати подання заявки, за результатами розгляду якої було видане свідоцтво України № _________;
2. стосовно всіх послуг 42 класу МКТП, наведених у свідоцтві України № ________, знак для товарів і послуг «Найменування», за вказаним свідоцтвом, є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги.
Судом встановлено, що дослідження проведене судовим експертом Особою_4, який має відповідну кваліфікацію та внесений до реєстру атестованих судових експертів. Висновок № 16-03/2010 від 16.03.2010 р. містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.
Враховуючи викладене вище, оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справ докази, вважаємо встановленим, що знак для товарів і послуг «Найменування» за свідоцтвом України № ________ є схожим настільки, що його можна сплутати з відомим в Україні фірмовим найменуванням «Назва Inc.», право на яке було одержано до дати подання заявки, за результатами розгляду якої було видане свідоцтво України № ________.
Отже знак для товарів і послуг «Найменування» за свідоцтвом України № ________ є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка надає послуги.
Таким чином торговельна марка «Найменування» за свідоцтвом України № ________ не відповідає умовам надання правової охорони визначених абз. 5 п. 2 ст. 6, абз. 4 п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», чинного на дату подання заявки.
Згідно ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг» невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони є підставою для визнання свідоцтва недійсним повністю чи частково.
З огляду на викладене вище, вважаємо, що зареєстрований на ім’я Особи_2 знак для товарів і послуг «Найменування» за свідоцтвом України № _______ не відповідає умовам надання правової охорони, а тому свідоцтво України № _______ підлягає визнанню недійсними повністю.
Оскільки згідно чинного законодавства України, зокрема, п. 2.3. Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 р. № 10, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання свідоцтва недійсним повністю або частково і такі відомості (зміни щодо правового статусу свідоцтва) в силу п. 1.3. вказаного положення Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність», зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України та здійснює публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 494, 495, 499 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. зі змінами та доповненнями, абз. 5 п. 2 ст. 6, абз. 4 п. 3 ст. 6 , підпунктом “а” п. 1 ст. 19, п. 2 ст. 19 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ з подальшими змінами і доповненнями, п. 3 Постанови Верховної Ради України “Про введення в дію Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” від 23 грудня 1993 р., Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. № 116 з наступними змінами та доповненнями, а також ст. ст. 3, 118, 119 ЦПК України, -
ПРОШУ:
Визнати свідоцтво України № _________ на знак для товарів і послуг «Найменування» недійсним повністю.
Зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № _________ та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Додаток:
Дата Підпис{/smscoin_key}
< Попередня | Наступна > |
---|