Сімейні відносини. Шлюбно сімейні відносини. Зразки позовних заяв із шлюбно сімейних правовідносин

 Сімейні правовідносини (спори)

Сімейні правовідносини являють собою складний комплекс взаємних прав і обов'язків осіб, що є членами родини або складаються в близькому спорідненні. Зіткнення інтересів у цій сфері права неминуче приводить до виникнення сімейних спорів.

Особливу складність представляють сімейні спори, що зачіпають майнові й немайнові відносини чоловіка й жінки. У судовому порядку проходить розірвання шлюбу (при відсутності згоди одного із чоловіка й жінки або наявності неповнолітньої дитини), визнання шлюбу недійсним. Справи про стягнення аліментів, про розподіл спільного майна чоловіка і жінки можуть бути розглянуті судом як у період шлюбу, так і після його припинення.

Більшу групу сімейних спорів становлять справи про стягнення аліментів, встановленні батьківства, позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини й порядку спілкування батьків з дитиною при їхньому окремому проживанні. Останні два види допускають участь у судовому розгляді неповнолітньої дитини, думка якої заслуховується і враховується судом при винесенні рішення. Характерною рисою даної категорії спорів, є можливість змінити встановлений раніше судом розмір аліментів або порядок їхнього стягнення (частка від заробітку, тверда грошова сума). Це відноситься і до спорів, що стосуються визначення місця проживання дитини, її спілкування з батьками.

Виникнення батьківських прав і обов'язків нерозривно пов'язане із встановленням батьківства. Суперечки подібного роду можуть бути ініційовані як батьками, так і самою дитиною на підставі ст. 130 Сімейного кодексу України  при досягненні нею 18 літнього віку. Повноліття, у свою чергу, є підставою для виникнення в дітей певних обов'язків стосовно   батьків. Ця обставина породжує суперечки про стягнення із працездатних дітей аліментів на утримання батьків, які потребують цього.

Пріоритет інтересів дитини є причиною виникнення спорів про позбавлення батьківських прав. Стаття 164 Сімейного кодексу України містить вичерпний перелік обставин, що є підставою для винесення судом рішення про позбавлення матері або батька своїх прав відносно  неповнолітніх дітей. При цьому батьки не втрачають своїх аліментних зобов'язань відносно  дитини.

Родина - це не тільки батьки й діти. Бабусі й дідусі можуть бути сторонами суперечки про визначення порядку спілкування з онуками (ст. 257 Сімейного кодексу України). Відповідно на бабусь і дідусів, при наявності обставин, передбачених ст.265 Сімейного кодексу України покладається обов'язок утримувати своїх онуків. А ті, у свою чергу, можуть виступати як  платники аліментів по спорах про утримання своїх непрацездатних бабусь і дідусів.