28 червня 2010
До _________ районного суду м.__________, адреса:________________________
Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:_______________________, тел.:___________________________
Відповідач: Особа_2, адреса:_______________________, тел.:__________________________
Третя особа: _________ міський центр зайнятості, адреса:_________________________,
Позовна заява
про розірвання трудового договору та зобов’язання вчинити дії
01 липня 2006 року між мною та Особою_2 укладено трудовий договір № 2174-Т, згідно з яким мене прийнято на посаду продавця непродовольчих товарів, про що у моїй трудовій книжці зроблено запис під № 12. 03 липня 2006 року цей договір зареєстровано у ___________ міському центрі зайнятості.
З січня 2009 року відповідач припинив свою трудову діяльність, а тому і сплату мені заробітної плати. Встановити його місце знаходження я не зміг. Згідно з вимогами ст. 38 КзПП України, працівник має право на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з власної ініціативи, попередивши роботодавця за два тижня до цього. Внаслідок того, що місце знаходження роботодавця мені не відоме, я не можу розірвати укладений безстроково трудовий договір, а тому і працевлаштуватися на законних підставах.
Згідно з наказом Міністерства парці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мін’юсті України 27 червня 2001 року за № 554/5745, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами – роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою – роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.
Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод громадянина, на підставі Конституції України гарантується. Згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, а нормами ст. 46 Конституції України передбачено право на соціальний захист шляхом сплати пенсії, яка сплачується за рахунок страхових внесків громадян при загальнообов’язковому соціальному страхуванні. Нормою ст. 24-1 КзПП України передбачено, що у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України. Згідно із вимогами ч. 3 ст. 38 КзПП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови трудового договору з цих питань. Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 232 КзПП України, у районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами працівників підприємств, де комісії по трудових спорах не обираються. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та матеріально підтверджені судові витрати. Відповідно до п. 6 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, у разі припинення строку дії трудового договору достроково, у трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення, з посиланням на відповідні статті КзПП України, про що сторони сповіщають Державну службу зайнятості, яка реєструвала договір. Згідно із п. 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, фізичні особи, при звільненні найманого працівника, роблять у трудовій книжці запис: «Звільнений з роботи (далі зазначається підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КзПП України)», при цьому у графі 4 зазначається дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: «Трудовий договір (номер), знято з реєстрації (дата)»; внесені фізичною особою до трудової книжки дані підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір і засвідчуються його печаткою. Нормою п. 10 договору від 01 липня 2006 року, укладеного між фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності Особою_2 та мною встановлено, що спори з виконання умов цього договору розглядаються судом.
З наведених норм Конституції України, законодавства про працю України та фактичних обставин справи випливає наступне. Я та фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності Особа_2 знаходимося у договірних право стосунках на підставі укладеного між нами 01 липня 2006 року безстрокового трудового договору, згідно з яким відповідач зобов’язався надати мені роботу продавця та її оплачувати, а я зобов’язався виконувати на користь відповідача роботу продавця непродовольчих товарів. У моїй трудовій книжці, за реєстровим надписом № 12, є запис про прийняття його на роботу Особою_2 продавцем за трудовим договором № 2174-Т, зареєстрованим у ________________ міському центрі зайнятості 03 липня 2006 року. Я свої зобов’язання виконував до тих пір, доки відповідач надавав мені роботу. З того часу, як Особа_2 припинив надавати мені роботу, я не має можливості працювати та отримувати за це заробітну плату, а тому і здійснювати загальнообов’язкові соціальні страхові виплати. Також, в силу відсутності самого Особи_2, не маю можливості звільнитися у встановленому законодавством – ст. 38 КзПП України, порядку і працевлаштуватися на законних підставах. Таким чином, моє право на працю, на оплату праці, та здійснення обов’язкових соціальних внесків, порушено відповідачем, який не звільніє мене у встановленому законом порядку. Для захисту свого порушеного права я звернувся до суду з вимогою про розірвання безстрокового трудового договору. Внаслідок того, що моє право на працю, на її оплату, та на здійснення соціальних виплат із зароблених мною коштів, при неможливості розірвати безстроково укладений трудовий договір за моєю ініціативою, порушено, його вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 43, 46 Конституції України, ст.16 ЦК України, ст.ст. 24-1, 38, 232 КзПП України. ст.ст. 3, 88, 118-119 ЦПК України, -
ПРОШУ:
Безстроковий трудовий договір, укладений 01 липня 2006 року між фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності Особою_2 та мною, зареєстрований 03 липня 2006 року за № 2174-Т у __________ міському центрі зайнятості – розірвати.
Зобов’язати фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності Особу_2 внести запис до моэъ трудової книжки про моє звільнення, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 38 КзПП України.
Стягнути з Особи_2 на мою користь судові витрати: судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Додаток:
Дата Підпис
Коментарі