25 травня 2010
До ________ районного суду м.___________ адреса:_______________________
Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:__________________, тел.:_________________
Відповідач: ФОП, Особа_2, адреса:_____________, тел:__________________
Позовна заява
про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
01.12.2006 року я був прийнятий на роботу до приватного підприємця Особи_2. В заяві про прийняття на роботу мною було вказано, що я бажаю працювати на посаді охоронця маслозаводу. Я приступив до роботи і виконував обов’язки охоронця.
Незважаючи на те, що власник маслозаводу обіцяв укласти трудовий договір у письмовій формі, дана обіцянка так виконана і не була. Хоча для укладення такого договору мною були подані і паспорт і трудова книжка.
08.09.2007 року мене було звільнено з посади охоронця за угодою сторін згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України. При звільненні з роботи мені не віддали трудову книжку. При неодноразовому звернені, в т.ч. і письмовому, відповідач взагалі відмовлялася від розмов та відповідала, що не знає де знаходиться моя трудова книжка, і що я увесь час працював з випробуванням і термін випробування постійно продовжувався.
Через невидачу трудової книжки з вини відповідача я не мав змоги влаштуватися на роботу або хоча б стати на облік у центр зайнятості як безробітній, а тому був позбавлений будь-яких засобів для власного існування та забезпечення сім’ї.
Відповідно до частини 1-3 ст. 24 КЗпП України додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим при укладені трудового договору з фізичною особою. При укладені трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт, трудову книжку. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
{smscoin_key}Відповідно до ст. 24-1 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання відповідно до п.п. 1-8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою»(Надалі Положення). Пункт 2 вказаного Положення також зобов’язує фізичну особу-підприємця укладений у письмовій формі трудовий договір з працівником подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. Пункт 8 Положення надає фізичній особі – підприємцю після внесення записів про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.
Відповідно до ст. 48 КЗпП України, п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціаль6ного захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (Надалі Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п’ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу працівника.
Відповідно до ст.47 КЗпП України, п. 4.1, 4.2 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення, а якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
В порушення вимог ст.ст. 24, 24-1, 47, 48 КЗпП України, п.п. 2, 8 Положення, п. 4.1 Інструкції відповідач не уклав зі мною трудовий договір, не зареєстрував його у державній службі зайнятості, не вніс записи до трудової книжки про прийняття та звільнення з роботи, не видав мені належно оформлену трудову книжку у день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
Вважаю, що не заслуговують на увагу заперечення відповідача про те, що мене було взято на роботу з випробуванням, а потім цей строк продовжували до моменту мого звільнення, оскільки умова про випробування не підтверджена документально у наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, як того вимагає ч.1 ст. 26 КЗпП України. Крім того, строк випробування при прийнятті на роботу відповідно до ст. 27 КЗпП України не може бути більшим ніж шість місяців, а я працював більше.
Хоча трудовий договір в письмовій формі укладено так і не було, але відповідно до частини 4 ст. 24 КЗпП України трудовий договір між сторонами вважається укладеним з моменту фактичного допущення працівника до роботи, тобто з 01.12.2006 року.
Відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України, 4.1 Інструкції у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Беручи до уваги, що відповідач в порушення ст. 47 КЗпП України, 4.1 Інструкції не видав мені належно оформлену трудову книжку у день звільнення, то відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України, 4.1 Інструкції відповідач зобов’язаний виплатити мені середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток за час вимушеного прогулу визначається відповідно до п.п. 1-3, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (Надалі Порядок обчислення середньої заробітної плати). Згідно розрахунку середньоденної заробітної плати, періоду вимушеного прогулу та розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу (міститься в додатках), стягненню з відповідача на мою користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2225 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача в дохід держави підлягають судові витрати у розмірі 81 грн., що складаються із судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді.
На підставі ст.ст. 24, 24-1, 26, 27, 47, 48, 147, 149, 235 КЗпП України, п.п. 1.1., 2.2., 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціаль6ного захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, п.п. 1-3, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», п.п. 1-8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою», керуючись ст.ст. 3, 118, 119, ЦПК України, -
ПРОШУ:
Стягнути з фізичної особи - підприємця Особи_2 , ідентифікаційний код ___________ місце проживання: ______________________ на мою, Особи_1, користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2225 (дві тисячі двісті двадцять п’ять) грн.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Особи_2 , ідентифікаційний код ___________ місце проживання: ______________________, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на користь держави.
Додатки:
Дата Підпис{/smscoin_key}
Коментарі