02 липня 2010
До ____________ районного суду __________ області, адреса:______________________
Позивач: Особа_1, проживаю за адресою:______________________,
Відповідачі: Особа_2 та Особа_3, в інтересах неповнолітнього Особи_7, проживають за адресою:_____________________, тел.:_________________________
Особа_4 та Особа_5, в інтересах неповнолітнього Особи_6, проживають за адресою:_____________________, тел.:_________________________
Особа_6, проживає за адресою:_____________________, тел.:_________________________
Заінтересована особа: Особа_7, проживає за адресою:_____________________, тел.:_________________________
Ціна позову: 18763 гривні
Позовна заява
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої спільно кількома неповнолітніми особами
У листопаді 2004 року було пошкоджено, та практично повністю зруйновано надмогильні споруди на могилі моєї дочки в смт. ________, __________ району _________ області, яка трагічно загинула під час дорожньо-транспортної пригоди. По цьому питанню я звернувся до ________ РВ УМВС України в ___________ області і в результаті оперативно-розшукових заходів було встановлено, що даний акт вандалізму скоїли неповнолітні Особа_6 та Особа_7.
Мені була нанесена матеріальна шкода, яка згідно оцінки спеціаліста становить 8763 грн. Вважаю, що матеріальну шкоду в розмірі 8763 грн. необхідно стягнути з відповідачів в солідарному порядку. Крім матеріальної шкоди мені та моїй дружині була нанесена і моральна шкода. Я та моя дружина не могли себе спокійно почувати після такої тяжкої наруги по відношенню до могили нашої дитини. Стан здоров’я у нас після такого стресу став поганий, а моя дружина після цього взагалі не могла себе спокійно почувати, тому вона постійно хворіла, і те що було скоєно в 2004 році негативно вплинуло на її стан здоров’я. Однією з причин смерті моєї дружини я вважаю є акт вандалізму, який скоїли неповнолітні злочинці. Також моральну травму я отримав і від того, що батьки неповнолітніх злочинців відмовилися у добровільному порядку відшкодовувати заподіяну мені шкоду. Моральну шкоду я оцінюю в 10 тисяч гривень, які відповідачі повинні сплатити в солідарному порядку.
Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.12.2004 року виданого о/у КМСН ________ РВ УМВС України в __________ області лейтенантом міліції Особою_14, який відповідно до матеріалів ЖРЗПЗ №________ від 06.12.2004 року, було встановлено, що 06 грудня 2004 року до ЧЧ _________ РВ надійшла моя заява про те, що в ніч з 20 на 21 листопада 2004 року невідомі особи пошкодили та викрали з могили доньки п'ять металевих труб. В ході оперативно-розшукових заходів було встановлено, що даний факт вандалізму скоїли неповнолітні Особа_6, «__»_____ року народження та Особа_7, «__»________ року народження, жителі смт. __________. В даному діянні формально містяться ознаки ст. 297 КК України, але враховуючи те, що вищевказані неповнолітні не досягли віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність за вчинений злочин і тому не являються суб’єктами цього діяння.
З розрахунку зведеного кошторису відшкодування збитків відновлювальних робіт огорожі на могилі на кладовищі в смт. _________ по вул.________ здійснено капремонт і із чого вбачається, що відповідачами нанесено матеріальну шкоду в розмірі 8763 гривень.
Таким чином загальний розмір матеріально шкоди спричиненої мені, а саме діями відповідачів становить 8763,00 грн.
Окрім зазначеної матеріальної шкоди, мені відповідачами спричинена також і моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях, та яка теж підлягає стягненню, а саме в розмірі 10000 грн., як співмірна з завданою моральною шкодою.
Згідно ст.22 ч.1 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1178 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою, (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов'язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду. Обов'язок осіб, визначених частиною першою цієї статті, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов'язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров'ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, які визначені частиною першою цієї статті, є неплатоспроможними або померли.
Відповідно до ст. 1179 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Згідно ст. 1181 ЦК України , шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома малолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.
Згідно ст. 1182 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої кількома неповнолітніми особами, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Якщо в момент завдання шкоди кількома неповнолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.
Згідно ст. 1192 ЦК України, З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Особа_6 є неповнолітньою особою у віці від 14 років до 18, а Особа_7 є неповнолітньою особою у віці до 14 років.
Таким чином необхідно стягнути з Особи_6 та Особи_2, Особи_3, як батьків Особи_7 солідарно на мою користь матеріальну шкоду в розмірі 8763 грн. 00 коп. А також необхідно стягнути з Особи_6 та Особи_2, Особи_3, як батьків Особи_7 солідарно на мою користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22 ч.1, 23, 1179, 1182, 1192, 1166, 1178, 1181 ЦК України, ст.ст. 3, 88, 118-120 ЦПК України,-
ПРОШУ:
Стягнути з Особи_6 та Особи_2, Особи_3, як батьків Особи_7 солідарно на мою користь матеріальну шкоду в розмірі 8763 грн. 00 коп.
Стягнути з Особи_6 та Особи_2, Особи_3, як батьків Особи_7 солідарно на мою користь моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп.
Державне мито на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення діяльності суду.
Додаток:
Дата Підпис
| < Попередня | Наступна > |
|---|
