17 липня 2009
І знову з'явився привід поговорити про процесуальні строки на касаційне оскарження в адміністративному судочинстві: ВАСУ в черговий раз доповнив свій інформаційний лист, фрагменти якого ЛІГА: ЗАКОН аналізувала в матеріалах "Не відходячи від КАСу" і "Терміни вирішують все", ще трьома постановами ВСУ - прикладами коректної правової позиції суддів. Суддям ніяк не обійтися без повторення прописних істин судочинства? Всьому свій час В одній із "еталонних" постанов Верховного Суду довелося нагадати, що процесуальні дії по оскарженню рішення суду в адмінсправі в касаційному порядку повинні відповідати законодавству, що діє на момент їх вчинення, а не на момент розгляду скарги судом. Відповідно до них повинні оцінювати і судді ВАСУ.
Так, якщо скаржник в кінці жовтня 2005 року подав касаційну скаргу до ВАСУ у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом, йому не можна відмовляти в її розгляд, аргументуючи порушеннями правил Кодексу адміністративного судочинства, оскільки відповідна норма (про оскарження за правилами КАСу) з'явилася в КАСу тільки 1 листопада 2005 року.
І знову на порядку денному пошта
Просто диву даєшся, як судді до сих пір роблять помилки, відмовляючи у розгляді касаційної скарги, відправленої в останній день встановленого строку поштою, вважаючи днем її надання дату реєстрації в суді. ЛІГА: ЗАКОН не раз звертала увагу читачів на те, що скарга, надана в поштове відділення для відправлення в ВАСУ в останній день процесуального строку до закінчення робочого дня відділення, вважається поданою вчасно. Як уже зазначала ЛІГА: ЗАКОН, для підтвердження подачі касаційної скарги у встановлений термін можна використовувати: оригінал поштового конверта, копію поштової квитанції, відбиток штемпеля поштового відділення на конверті, штемпель на зворотній стороні поштової квитанції, фіскальний чек.
Достатньо лише присутності?
Присутності сторони при частковому оголошення рішення недостатньо для його оскарження. Потрібен повний текст. Відновлення пропущеного строку не повинно бути безпідставним, однак судді зобов'язані приділяти належну увагу перевірці поважних причин його пропуску, щоб не відмовляти безпідставно. Поважноою причиною в третій постанові була набивша оскомину несвоєчасність надання судом повного тексту постанови. Судді, незважаючи на неодноразові виправлення цієї помилки, все ще схильні вважати, що коли сторона була присутня в судовому засіданні та чула (ймовірно) текст вступної і резолютивної частини рішення, вона вважається ознайомлення з ним і здатної подати на нього скаргу, не чекаючи повного тексту документа . Останній, до речі, часто приходить строку на на його оскарження. На цей раз ВСУ прямо назвав причину невідповідності такої позиції: "відповідач міг визначити підстави такого оскарження тільки після ознайомлення з повним текстом ухвали". Крім того, ВСУ вказав апеляційному суду на порушення термінів надання стороні постанови в повному обсязі, що й послужило причиною пропуску строку на його оскарження. Тому залишається незмінним правило: протягом місячного строку на касаційне оскарження рішення апеляційної інстанції починається з дня складання постанови у повному обсязі, яка повинна бути надіслана сторонам не пізніше наступного дня. Однак у випадку отримання стороною (за якихось незалежних від неї причин) постанови не вчасно, касаційна інстанція зобов'язана задовольнити клопотання кассатора про поновлення пропущеного строку на оскарження спізнившогося рішення. Таким чином, місячний термін буде обчислюватися з моменту одержання ним рішення в повному обсязі (тобто з моменту виникнення реальної можливості його оскаржити).
Автор: Ольга Михайлінін,
| < Попередня | Наступна > |
|---|
