04 серпня 2009
Про деякі особливості вітчизняного законодавчого регулювання туризму
Туризм - одна із самих законодавчо неврегульованих сфер господарювання. Існуюча практика правовідносин між туроператорами, турагентами та туристами має дуже мало спільного з тією моделлю правовідносин, яка передбачена туристичним законодавством. Чинний Закон "Про туризм" не враховує існуючих реалій туристичного бізнесу в Україні. А працівники цього бізнесу не зацікавлені у виконанні вимог законодавства. Про це та багато іншого (включаючи аспекти оподаткування операцій турфірм) фахівці Київського центру підтримки та розвитку бізнесу розповіли учасникам організованої ЛІГА: ЗАКОН інтернет-конференції "ТУРФІРМА - КЛІЄНТ - ЗАКОН: третій зайвий?". Нагадаємо, що на туристичному ринку діють два постачальника туристичних послуг - туроператор і турагент. Визначення даних понять дається в ст. 5 Закону "Про туризм" (див. нормативний супровід).
Договір або ваучер?
Договір про надання послуг регулюється ст. ст. 901 - 907 ЦК, договір на туристичне обслуговування - ст. 20 Закону "Про туризм". Правила, які застосовуються до договору про надання послуг, застосовуються і до договору на туристичне обслуговування, адже його предмет - також надання послуг. При реалізації турпродукту туроператором з залученням посередника (турагента) правовідносини сторін регулюються нормами про агентський договір (глава 31 ЦК), навіть при наявності в договорі на туристичне обслуговування формулювань, які суперечать вказаній правовій конструкції. Статус туристичного ваучера визначений у ст. 23 Закону України "Про туризм", а також в Інструкції про порядок оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання. Ваучер - це стандартизована форма договору на туристичне обслуговування, яка може застосовуватися як альтернатива традиційним "багатосторінковим" договорам. На практиці турфірми оформляють обидва документа: традиційний договір і ваучер. "Ваучер не може замінити договір на туристичне обслуговування, оскільки не відображає деякі важливі умови домовленості сторін (наприклад, відповідальність). З іншого боку, без ваучера, який грає роль скоріше підтверджуючого документа, турист не зможе оселитися у закордонному готелі ", - пояснює директор Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Дмитро Гарний.
Немає межі досконалості
До укладання договору на туробслуговування турфірмам потрібно підходити з усією серйозністю, щоб максимально захистити себе від зазіхань недбайливих клієнтів. Турагентам слід приділити особливу увагу до умов договору, які стосуються відповідальності за якість турпослуг, а також обов'язки по поверненню туристу коштів при відмові від туру, радить гр. Гарний. Якщо турагент в договорі прямо вкаже, що він укладає договір від імені оператора, а його функції обмежуються обов'язками агента (посередника), це допоможе йому уникнути зайвих претензій з боку туриста і відповідальності за якість послуг. Крім того, в договорі з туристом доцільно (з юридичної, але не з комерційної точки зору) зазначити, що всі кошти, отримані агентом в оплату туру, належать туроператору, повинні бути перераховані останньому негайно на виконання агентського договору, і тому будь-які заявки на повернення засобів повинні бути адресовані оператору безпосередньо або через агента. А ось туроператорам слід скрупульозно підходити до питання покладання на агента додаткових обов'язків. Зокрема, з надання туристу необхідної інформації, з додаткової перевірки тих чи інших обставин, пов'язаних з подорожжю, обов'язки з підготовки проекту відповіді на скарги туристів і т. д. "Більшості турфірм я порадив би не стільки доповнювати договір на туристичне обслуговування новими пунктами, скільки" почистити "наявні договори від умов, які явно суперечать законодавству та порушують права споживачів, а також умов договору, які суперечать один одному", - зазначає експерт.
Перевірка захисниками прав споживачів
Практика показує, що перевірка туристичної фірми органами з питань захисту прав споживачів у переважній більшості випадків закінчується фінансовими санкціями в тому чи іншому вигляді. Специфіка туристичного бізнесу така, що працювати абсолютно без порушень неможливо. "Завжди є до чого придратися: неточні дані в куточку споживача, недотримання вимог про укладення договору з кожним туристом окремо", - розповів Дмитро Гарний. Проблема туристичних фірм ускладнюється ще й тим, що зазначені органи вправі проводити у них планові перевірки щороку. Така можливість передбачена постановою Кабміну № 1164. Позапланові перевірки можуть здійснюватися взагалі без обмежень, на підставі скарги туриста. Як зазначає експерт, такі перевірки турфірм не підпадають під дію мораторію, введеного постановою КМУ № 502. Варто пам'ятати, що в ст. 23 Закону "Про захист прав споживачів" передбачено чималі штрафні санкції за неправомірну відмову в допуску до проведення перевірки. Але все ж таки повідомлення про проведення планової перевірки підприємство отримує заздалегідь, тому у керівництва є можливість підготуватися, усунути невідповідності у документах.
НОРМАТИВНИЙ СУПРОВІД
Стаття 5 Закону України "Про туризм":
туроператори - "юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність ";
турагенти - "юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницька діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність ".
| < Попередня | Наступна > |
|---|
