07 серпня 2009
Віктору Черномирдіну належить фраза про те, що природні монополії - хребет економіки, і цей хребет потрібно берегти як зіницю ока. Наша влада вирішила піти трохи по іншому шляху. Комунальні послуги, які забезпечують цивілізований побут громадян, за традицією надаються компаніями, що займають монопольне становище на ринку. Від цього страждає споживач, якому перш за все доводиться миритися з цінами, які йому диктують, не кажучи вже про якість послуг. В 2007 році глава держави вирішив, що пора цей "хребет економіки" трохи "нагнуть", зобов'язавши держоргани навести порядок у сфері державного регулювання природних монополій та ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг. Влада таки відреагувала. У парламенті зареєстровано урядовий проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", покликаний "приборкати" монополістів, які здійснюють діяльність у сфері теплопостачання і водопостачання і зловживають своїм "царським" становищем.
Монополії, тому і монополії, що - природні *
Проектом пропонується створити спеціальний орган, який займатиметься регулюванням діяльності природних монополій. Якщо слідувати нормам Закону "Про природні монополії" (далі - Закон), таким органом повинна бути національна комісія, а у випадках, передбачених законом, - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Цей орган займатиметься ліцензуванням діяльності з надання послуг суб'єктами природних монополій у сфері ЖКГ. Він також буде готувати пропозиції щодо формування цінової політики у сфері комунальних послуг; розробляти методику формування цін / тарифів на послуги ЖКГ, що надаються суб'єктами природних монополій, крім тарифів на газ і електроенергію; встановлювати ціни і тарифи в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ним самим, згідно з ліцензійними умовами. Повноваження ж у сфері ліцензування діяльності з централізованого водопостачання, виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ГЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії та її постачання до теплових мереж), поставки такої енергії по магістральних та місцевим мережам, передадуть з рук Мінжилкомунхозу в руки місцевих органів виконавчої влади.
Законопроект, запропонований Кабміном, вітається рядом фахівців. На думку адвоката правової групи "Павленко та Побережнюк" Олени Проценко, регулювання діяльності суб'єктів господарювання, які виробляють (реалізують) товари на ринку, які перебувають у стані природної монополії, є однією з найважливіших функцій держави в умовах ринкової економіки, оскільки така діяльність має велику суспільну значимість, від її результатів залежить як життєзабезпечення населення, так і ефективність функціонування підприємств, установ, організацій. Юрист ЮФ Magisters Костянтин Довбня бачить у створенні такого органу в Україні позитивний крок, який забезпечить більший контроль в такій небезпечній сфері. "Також слід враховувати, що особливо в часи економічної нестабільності високу важливість, в першу чергу для населення, набуває точна та детальна обгрунтованість цін на комунальні послуги", - зазначив кореспонденту ЛІГА: ЗАКОН пан Довбня.
Справа уряду - не лізти в ділове життя, поки його не кличуть **
Однак не всі експерти настільки позитивно ставляться до ініціативи Кабміну. Партнер юридичної фірми "Юрвнешсервис", к. ю. н. Анна Цират зазначає, що передача функцій з ліцензування та ціноутворення спеціально створеному органу швидше схожа на бажання встановити контроль за потоками грошових коштів і централізувати такі потоки. "Безумовно централізація ліцензування буде сприяти уповільненню строків видачі ліцензій та погодження тарифів, а значить, відразу ж з'являється основа для корупційних дій", - зазначила для ЛІГА: ЗАКОН Анна Цират. Думку експерта підтримала адвокат Національної правової палати Анна Гранкіна, зазначивши, що частина з перерахованих вище функцій і так покладається на Мінжилкомунхоз, який варто було б просто модернізувати або вдосконалити функції його структурних підрозділів, перш ніж створювати абсолютно новий незалежний орган. Крім того, в бесіді з кореспондентом ЛІГА: ЗАКОН пані Гранкіна зазначила, що законодавцю слід звернути увагу на повноваження місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, які зараз чітко законодавчо не розмежовані і перетинаються один з одним.
"На наш погляд, законодавче врегулювання цього питання є більш важливим і необхідним. А так, виходить двозначна ситуація, коли в недостатньо врегульований механізм житлово-комунальних відносин намагаються впровадити абсолютно новий орган з новими повноваженнями, який внесе ще більшу плутанину і породить ряд нових проблем. Тому створення органу, фактично дублюючого діяльність Мінжилкоммунхозу, тільки з розширеними повноваженнями, не тільки не поліпшить якість надаваних послуг, але і, можливо, призведе до численних зловживань посадових осіб", - підсумувала Анна Гранкіна. У проекті передбачено, що уповноважений орган визначається Кабміном. Однак, як зазначила Олена Проценко, відповідно до Концепції вдосконалення державного регулювання природних монополій, члени комісій призначаються на посаду на паритетних засадах Президентом і ВРУ, а голова комісії - ВРУ за поданням Президента. Разом з тим ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону встановлено, що Президент створює, ліквідує національні комісії регулювання природних монополій, затверджує положення про них, призначає і звільняє з посад голів цих комісій та їх членів за поданням Прем'єр-міністра. Даний Закон був прийнятий до внесення змін до Конституції в 2004 році. Тому порівняно недавно КСУ визнав неконституційними положення, що стосуються повноважень Президента. Згідно з п. п. 9-1, 9-2 ст. 116 нової редакції Конституції, саме Кабмін створює, реорганізує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, призначає і звільняє з посад за поданням Прем'єра керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу уряду. Тому у Кабміну є всі підстави визначати і згадану комісію. Тільки ось уряд у своєму проекті трохи звузило повноваження майбутнього органу, у порівнянні з тими, що визначені у ст. 13 Закону - формувати цінову політику, а не вносити пропозиції з приводу її формування.
"Коли все валиться, треба кого-небудь негайно приперти до стіни" ***
Бажаючи дисциплінувати підприємства, які виробляють і постачають послуги ЖКГ, автори законопроекту вирішили передбачити поряд з існуючими механізмами цивільно-правової відповідальності ще й адміністративну. Заключними положеннями законопроекту пропонується внести зміни до КпАП, встановивши адміністративну відповідальність за порушення виконавцями законодавства у сфері надання послуг ЖКГ. У даному випадку посадовій особі виконавця або фізособи-СПД доведеться сплатити штраф у розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 до 1700 гривень). Також передбачена відповідальність за порушення ліцензійних умов діяльності у сфері послуг ЖКГ, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної житлово-комунальної інспекції. Костянтин Довбня розглядає пропозиції про доповнення КпАП як позитивний крок: "Вступ правил гри без встановлення відповідальності за їх порушення завжди є сумнівним по своїй ефективності кроком. Ось тільки розміри штрафів в даному випадку мізерно малі ". З експертом варто погодитися, оскільки при такій сумі штрафу важко говорити про ефективність залучення до адміністративної відповідальності. Партнер юридичної фірми" Юрвнешсервис "Анна Цират обгрунтовує намір встановити адміністративну відповідальність лише бажанням Кабміну наповнити бюджет, а не піклуванням про своїх громадян.
ВИСНОВОК
Недосконалість системи управління в сфері функціонування суб'єктів природних монополій у житлово-комунальному господарстві, затягування процесу його реформування призвели до того, що підприємства галузі не можуть ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості. Оскільки в Україні існує досить позитивний досвід діяльності спеціально уповноважених органів центральної влади у сферах, які підлягають ліцензуванню і вимагають професійного регулювання з боку держави (наприклад, Держкомпідприємництва, ДКЦПФР, Держфінпослуг), так як міністерства не завжди можуть ефективно і на професійному рівні регулювати деякі вузькі сфери, деякі експерти бачать лише один вихід із ситуації - шляхом створення незалежного органу, який би здійснював регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері комунальних послуг. З іншого боку, ряд експертів не може оцінити запропонований урядом законопроект як прогресивний нормативний акт, спрямований на поліпшення ситуації у сфері надання житлово-комунальних послуг. На їхню думку, документ лише створить грунт для корупційних дій, а автори переслідують виключно фіскальні цілі. Успішність будь-якого варіанту, будь то новий держорган або удосконалений старий, буде залежати від якості і ступеня його виконання.
ПРИМІТКА
* Євген Муса - економіст, російський громадський діяч.
** Уілл Роджерс - американський актор, сценарист, продюсер.
*** Євген Сагаловскій - публіцист, майстер афоризмів.
Автор: Анна Воеводина,
| < Попередня | Наступна > |
|---|
