03 вересня 2009
На кого орієнтуватися платникам податків?
Мало хто пам'ятає, що введення ПДВ мало тимчасовий характер. Зараз мова про його скасування вже не йде, оскільки Україна планує інтегруватися в ЄС, а за європейськими правилами податок на додану вартість повинен бути частиною податкової системи. Але останні новації в податковому обліку не перестають турбувати платників податків. "Підзаконні" фантазії Кабміну дивують своєю абсурдністю. Чи виконувати їх - розбиралася ЛІГА: ЗАКОН. Юристи одразу винесли вердикт незаконності розпоряджень Кабміну № № 757-р і 838-р. Уряд у черговий раз перевищв дані йому повноваження, порушивши Конституцію і ряд інших законів. Проте податкові органи вказівки КМУ виконують, дотримуючись політичних міркувань.
Про те, на кого ж орієнтуватися платникам податків, йшлося під час інтернет-конференції. Розбиратися в ситуації допомагали фахівці юридичної компанії DLA Piper: керівник податкової практики, юридичний директор Світлана Мусієнко, старші юристи Ілля Свердлов і Юлія Логунова. Почнемо з того, що будь-які регуляторні акти повинні бути надані для ознайомлення платникам податків. Процедура попередньої публікації визначена Законом "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". На ознайомлення з проектом акта і подачу коментарів до нього дається не менше одного місяця. При прийнятті обох розпоряджень урядом були порушені норми не тільки цього, а й багатьох інших законодавчих актів, у тому числі Конституції, Закону "Про систему оподаткування", а також власне Закону "Про податок на додану вартість". Тому, на думку експертів DLA Piper, розпорядження можуть не виконуватися платниками податків. Відповідно, є незаконними і листи, випущені ДПАУ на виконання обговорюваних розпоряджень.
"Боротися" з розпорядженнями КМУ та листами ДПАУ про новий порядок обліку ПДВ фахівці DLA Piper рекомендують двома способами. Перший - ігнорувати їх і діяти на підставі Закону про ПДВ, заперечуючи будь-які донарахування і штрафи податкових органів у судовому порядку. В адміністративному порядку шансів буде менше, але з точки зору часових рамок такий шлях непоганий. Адже поки закінчиться адміністративне оскарження, можливо, одіозні акти скасують. Другий спосіб - діяти згідно з алгоритмом, запропонованим КМУ та ДПАУ: враховувати податкові накладні в рамках запропонованого двомісячного періоду, за якими робити уточнення в поточній декларації (за один звітний податковий період), і подавати уточнюючі розрахунки (за другий та інші податкові періоди). А більш пізні накладні "притримати" до моменту, коли обговорювані розпорядження будуть скасовані. Якщо так станеться, теоретично навіть є можливість відшкодування збитків підприємствам, що постраждали від наслідків незаконного анулювання реєстрації платника ПДВ. Як пояснили експерти, згідно зі ст. 13 Закону "Про державну податкову службу України" збиток, заподіяний неправомірними діями посадових осіб органів ДПС, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів держбюджету. Дії податкових інспекторів з анулювання реєстрації платників і з нарахування штрафних санкцій є неправомірними. Будь-які посилання на вказівки, дані Кабміном і вищестоящими податковими органами, не повинні прийматися до уваги, бо за Конституцією ніхто не зобов'язаний виконувати явно незаконні накази. У той же час практична ймовірність стягнення з держави будь-яких засобів видається ілюзорною. Найбільш наполегливі платники можуть звернутися за захистом до Європейського Суду з прав людини.
Відзначимо, що Комітет України з питань податкової та митної політики у своєму листі № 04-27/794 висловив протест проти незаконних дій Кабміну, і просив скасувати п. 2 розпорядження № 757-р та розпорядження № 838-р. Але, як повідомляла ЛІГА: ЗАКОН, Мінфін не підтримав цю пропозицію. На захист підприємців виступають і громадські організації. Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація та Американська торгова промислова палата направляють протести від імені підприємств з іноземними інвестиціями. Найбільш ефективним кроком могло б стати звернення до адміністративного суду з вимогою про скасування даних розпоряджень як таких, що суперечать Конституції і податковому законодавству, але поки що відомостей про подібні позови немає. Кому ж вигідні такі зміни? Справа в тому, що вони дозволяють у короткостроковій перспективі збільшити надходження до бюджету. Податкові зобов'язання з ПДВ будуть нараховуватися, як і раніше, а ось суми податкового кредиту різко скоротяться. Таким чином, уряд, очевидно, намагається боротися з фінансовою кризою. Дії ці незаконні, і в майбутньому, ймовірно, їх скасують. Але на кілька місяців бажаний ефект буде досягнутий. Тим часом будь-які рішення про донарахування податків і застосування санкцій, винесені на підставі обговорюваних розпоряджень, можуть бути успішно оскаржені в суді.
Автор: Юлія Шешуряк,
| < Попередня | Наступна > |
|---|
