Боротьба з тінню

08 вересня 2009

Створені державою адміністративні бар'єри змушують підприємців ввозити товар контрабандою

Здорове прагнення отримувати максимальний прибуток від господарської діяльності підприємець іноді реалізує у надто ризикованих формах, які не подобаються державі. Одна з них - економія на митних платежах - називається контрабандою. І боротьба з нею - чи не головне завдання кожного, який себе поважає Президента чи Прем'єр-міністра України. Однак у тіньовому імпорті винні не тільки підприємці, а й сама держава, що встановлює часом дикі адміністративні бар'єри.

Фабула

Час-гроші

Серед товарів, які традиційно визначають структуру контрабанди в Україні, голова Держмитслужби Анатолій Макаренко в недавньому інтерв'ю виданню «Коммерсант-Україна» назвав побутову техніку. Чому, незважаючи на кримінальну відповідальність, вона ввозиться незаконно? Високі митні платежі? Не тільки. Стаття 45 Митного кодексу України встановлює, що особи, що переміщують товари через митний кордон, зобов'язані подавати митним органам лише ті документи, перелік яких визначає уряд (перелік сьогодні затверджений постановою КМУ від 01.02.2006 № 80, де наш випадок - це п. 25: "Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів”). Але у законодавчих актах немає норми, яка говорила б про необхідність одержання від згаданих відомств дозвільних документів на ввезення або вивезення побутової техніки. Немає таких документів і у відповідному Переліку, підготовленому Держмитслужбою на виконання постанови № 80 ... Хоча раніше були. Тоді навіщо, а головне - на якій підставі, імпортеру необхідно запитувати дозвіл у таких серйозних відомств?

Подвійне розуміння подвійного застосування

Вся справа в так званих товарах подвійного застосування. За визначенням, це товари, які, крім свого цивільного призначення, можуть використовуватися у військових або навіть терористичних цілях. Українським законодавством (Закон № 549-IV) встановлено особливий порядок контролю за їх міжнародними передачами, що передбачає отримання дозвільного документу (дозволу або висновку) від Держекспортконтролю (ст. 15 Закону № 549-IV). Згідно з постановою Кабміну від 28.01.2004 № 86 до товарів подвійного застосування належать спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. Якщо ви хочете їх ввезти або вивезти, то додатково необхідно отримати ще два узгодження - зі Службою безпеки та Службою зовнішньої розвідки.

Спецтехніка, військові, терористи ... При чому тут побутові прилади? А при тому, що такого товару, як спецтехніка, в Україні не існує! Точніше, його немає в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (у Законі "Про Митний тариф України" з його товстим додатком). Спеціальні технічні засоби, насправді, - це звичайні товари, що мають лише одну особливість: вони призначені для негласного отримання інформації. Таке визначення дається Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності в цій "спеціальної" сфері і саме на нього орієнтуються всі держоргани. Тому згадану постанову № 86, а також виданий у його розвиток наказ СБУ від 15.03.2007 № 214 (в оновленій редакції), які встановлюють списки таких товарів, посилаються на коди груп товарів побутового призначення, такі як фото-та відеокамери, (9006, 852540), диктофони (8520), відеомагнітофони (8521), мобільні телефони (852520) та інше. До цих кодами "пристібаються" ознаки, які мали б характеризувати спеціальне призначення приладу. Зокрема, мініатюрність виконання, можливість прихованого застосування, безшумність роботи, наявність дистанційного управління або датчиків акустичних коливань, які включають і вимикають прилад (пам'ятаєте легенду про диктофони під диваном у кабінеті Президента?), і навіть певні якісні показники, наприклад, підвищена чутливість. Але ж більшість таких ознак, з одного боку, притаманні звичайній гарній побутовій техніці, а з іншого - вони настільки умовні, що напевно сказати, чи є конкретний технічний засіб (диктофон, камера з мобільного телефону або мікрофон) спеціальною, по них просто неможливо. Дане твердження яскраво ілюструє що дійшла до Верховного Суду справа про залучення одного приватного підприємця до адміністративної відповідальності за ст. 195-5 КУпАП за зберігання спеціальних технічних засобів. Службою безпеки була проведена експертиза, яка встановила, що продаються підприємцем мініатюрні відеокамери відносяться до спеціальної техніки, вилученої з цивільного обороту. Камери, безумовно, конфіскували, а на підприємця наклали штраф. І лише вища інстанція, скасувала попередні рішення, звернула увагу, що "шпигунське" обладнання було придбано правопорушником на відкритій виставці товарів, тобто цілком законно.

З ніг на голову

Дуже негативним для бізнесу результатом такої розмитості визначення є можливість довільного застосування чиновниками положень законодавства. І Перелік товарів, на які видаються документи СБУ, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон, затверджений наказом № 214, та Перелік установ, які видають висновки (узгодження) про належність (неналежність) товарів до спеціальних технічних засобів , - достатні тому підтвердження.

Як уже згадувалося, законодавством України встановлено правило: якщо через митний кордон підприємець провозить товар подвійного застосування, то він повинен показати дозвіл Держекспортконтролю, що видається за наявності згоди зацікавлених державних органів. Однак на рівні відомчої самодіяльності фактично все перевернуто з ніг на голову: побутова техніка ретельно перевіряється, чи не є вона товаром подвійного застосування (спецтехнікою). Оскільки у співробітників митної служби знань щодо цього недостатньо, а підприємцю вірити на слово не можна, документи направляються до Служби безпеки, фахівці якої після проведення досліджень дають свій авторитетний висновок: ні, цей товар не спецтехніка. "Більше того, система побудована так, що отримання цих висновків потрібно проводити при кожному ввезенні товару'' - зауважив Олександр Грінченко. Тобто якщо я захочу через півроку імпортувати диктофони тієї ж самої фірми, тієї ж самої моделі і придбані в того ж закордонного партнера або комплектуючі вироби для них, то мені знову доведеться звертатися в СБУ за висновком, який буде відрізнятися від попереднього лише датами. Створюється враження, що ця система побудована тільки лише для того, щоб підтримувати функціонування і розвиток цієї ж системи за рахунок платників податків. Але є й інший, більш екстремальні думки: на зовнішньому і внутрішньому ринках не потрібні додаткові конкуренти закордонним виробникам ". До речі, описана проблема позначення товарів подвійного застосування кодами УКТЗЕД дещо давня. Ще в 2000 році в рамках Програми інтеграції України до Європейського Союзу Президент пообіцяв перейти на європейську класифікацію, але цього досі не зробили. Мабуть, з нашими кодами все-таки краще.

Експертна думка

Ми попросили прокоментувати ситуацію, що сьогодні сьогодні склалася, ще кількох підприємців, які безпосередньо стикалися з описаними в цій статті проблемами. І ось що вони повідомили:

Директор ТОВ "Digital & Analog Systems" Сергій Тандура: "Затверджений Службою безпеки Перелік товарів робить неможливим легальне перетинання митного кордону України більшістю електронної техніки побутового призначення. Цей наказ і подібні до нього акти і є основна причина товарної контрабанди в нашій країні. Дивує те, що керівництво країни їздить по всьому світу, намагаючись заманити сюди хоч якихось інвесторів, а в цей же час їхні підлеглі всі ці зусилля множать на нуль ".

Генеральний директор ТОВ "Тива" Василь Дем'янчук: "Майже всі, що відбуваються останнім час нормативні зміни спрямовані на розширення корупційних можливостей використання чиновниками дозвільних повноважень. І ринок імпорту техніки - тому приклад. На папері держава начебто захищає свою безпеку і виконує міжнародні зобов'язання, але на практиці бореться з вітряками. Неприємно те, що сплачуючи податки, ми самі як би спонсоруємо дії, що завдають реальний шкоди бізнесу ".

Директор ТОВ "Євроцентр СОС 112" Олександр Омельяненко: "Хоча ми і не займаємося зовнішньоекономічною діяльністю, тим не менше питання адміністративних бар'єрів на кордоні прямо зачіпають і нас, адже вся якісна техніка - імпортна. Кому і навіщо (крім, можливо, чиновників) потрібен такий механізм контролю? Не державі і не її національній безпеці - це вже точно".

Висновок

У боксі однією з основних вправ на тренуваннях є бій з тінню. Її суть полягає в тому, що спортсмен створює собі уявний образ поєдинку. Але від ударів уявного противника він захищається реальними діями. Подібне «зашкалювання» за реальність зараз фактично відбувається у держави в сфері контролю за товарами подвійного використання, з тінню яких воно надмірно активно бореться. І в цьому випадку від дій держорганів страждає бізнес, а зрештою й сама держава, посилюючи проблеми контрабанди та поганого інвестиційного клімату.

Автор: Валентин Богунов, www.ligazakon.ua