У боротьбу з контрафактним софтом включилися міжнародні організації. Чим загрожує порушення авторських прав на програмне забезпечення?

В Україні авторські права де-юре захищаються, але де-факто належної охорони вони досі не отримували. За даними досліджень, проведених компанією IDC Research, рівень комп'ютерного піратства в Україні в 2008 році збільшився до 84% і став одним з найвищих показників у Центральній та Східній Європі. І все ж останнім часом держава в особі правоохоронних органів, власники майнових авторських прав та окремі громадські організації все активніше включаються у боротьбу проти порушення авторських прав, зокрема проти комп'ютерного піратства, і це приносить свої плоди. Окремі компанії які знехтували нормами законів про захист інтелектуальної власності, вже змогли на особистому досвіді переконатися в тому, що придбати ліцензійний продукт в кінцевому підсумку набагато вигідніше.

Не зупиняючись на очевидних перевагах ліцензійного продукту з точки зору якості, ЛІГА:ЗАКОН вирішила проаналізувати, які ж наслідки використання контрафактної продукції, зокрема програмного забезпечення, можливі, і чим може обернутися економія на ліцензійному ПЗ.

Коли використання ПЗ - злочин?

Недотримання авторських прав аж ніяк не є незначним порушенням. Залежно від розміру заподіяних збитків таке діяння може бути адміністративним проступком і навіть злочином, який карається позбавленням волі. Відповідно до ст. 176 КК України кримінальна відповідальність настає:

1) за незаконне відтворення;

2) за незаконне розповсюдження творів, комп'ютерних програм і баз даних;

3) за інше умисне порушення авторського права.

Важлива умова настання кримінальної відповідальності за подібне порушення: воно повинно заподіяти матеріальну шкоду у великому розмірі. Такою шкодою вважається, якщо віна у 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (тобто на сьогоднішній день кримінальна відповідальність можлива, якщо заподіяний матеріальний збиток становить 60 500 гривень і більше). Відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" відтворення - це виготовлення одного і більше примірників твору (в нашому випадку ПЗ) в будь-якій матеріальній формі, а також запис для тимчасового або постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку здатний зчитувати комп'ютер.

Отже, коли має місце відтворення? Чи буде, припустимо, інсталяція ПЗ з диска на жорсткий диск комп'ютера вважатися відтворенням? Чи потрібно отримувати дозвіл власника майнових прав на запис ПЗ на свій комп'ютер? На це питання відповів законодавець у ст. 24 Закону: особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму, внести до комп'ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах, а також записати і зберегти в пам'яті комп'ютера, виправити явні помилки (якщо інше не передбачено договором). Закон дозволяє власнику ліцензійного екземпляра також виготовити одну копію комп'ютерної програми виключно для архівного зберігання або заміни правомірно придбаного примірника, якщо оригінал буде втраченим, знищеним або стане непридатним для використання.

З цього випливає висновок, що запис (інсталяція) і збереження програми на комп'ютері можливі без будь-яких дозволів, але тільки в тому випадку, якщо особа правомірно володіє ліцензійним примірником твору (наприклад, придбав ліцензійний диск). Якщо ж створення копії ПЗ на комп'ютері проводиться з неліцензійного примірника, то запис чи зберігання ПЗ буде вважатися неправомірним відтворенням. Про справедливість такого формулювання норми Закону можна сперечатися. Вона, по суті, примушує покупця примірника ПО перевіряти, чи не порушила особа, яка здійснювала його тиражування, авторських прав, що саме по собі абсурдно, оскільки, по-перше, покладає на такого покупця відповідальність за вчинки інших осіб, по-друге, практично не може бути виконано. Правило це діє тільки по відношенню до ПЗ. Покупця, наприклад, книги законодавець перевіряти дотримання авторських прав видавництвом не примушує. До речі, до 2003 року закон не містив подібних обмежень (щоб вільно виконувати зазначені дії, особі достатньо було тільки правомірно придбати примірник програми). Порушенням авторських прав також є створення без дозволу автора копій ПЗ з ліцензійного екземпляра, але в більшій кількості, ніж це дозволено законом і правовласником, або в інших цілях (наприклад, якщо створюється копія не з метою збереження). Поширення комп'ютерної програми є будь-яка дія, за допомогою якої ПЗ опосередковано або безпосередньо пропонується публіці. У тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснювати доступ до ПЗ з будь-якого місця і в будь-який час за власним бажанням. Розповсюдження ПЗ теж не може здійснюватися без дозволу правовласника.

Слід зазначити, що порушенням авторського права не буде відчуження без згоди правовласника раніше придбаного примірника ліцензійного ПЗ. Тут діє правило ч. 7 ст. 15 Закону: якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний оборот шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право). Тому набутий раніше ліцензійний диск з комп'ютерною програмою можна без проблем продати, обміняти або подарувати, проте в цьому випадку, щоб не порушити авторських прав, особа, яка його відчужує, має знищити всі його копії (у тому числі архівні) зі свого власного комп'ютера, якщо вони створювалися. Інша справа з неліцензійним ПЗ. Відчуження таких примірників (якщо продавець знає про те, що ПЗ контрафактне) буде порушенням авторських прав. Як було сказано, об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 176 КК, можуть складати й інші навмисні порушення авторського права. До них відноситься ввезення на митну територію і вивезення з митної території контрафактних примірників ПЗ, плагіат і інші, перелічені в ст. 50 Закону порушення.

Штрафом не відбудетеся!

Якщо заподіяний незаконним використанням ПЗ збиток буде становити менше 60 500 гривень, до кримінальної відповідальності порушника не притягнуть, але йому не уникнути адміністративної відповідальності. Згідно КУпАП адмінпроступком є: 1) незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності 2) привласнення авторства; 3) інше умисне порушення прав інтелектуальної власності.

Таким чином, до адміністративної відповідальності особа може бути притягнута за будь-яке порушення прав інтелектуальної власності, у тому числі за незаконне відтворення і розповсюдження ПЗ, якщо заподіяні цими діями збитки "не тягнуть" на великий розмір. Штраф у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 гривень) - не найстрашніше покарання, яке може спіткати правопорушника. Санкція ст. 51-2 КУпАП передбачає також конфіскацію незаконно виготовленої продукції, обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення. І хоча нерідко ПЗ незаконно копіюється для власного використання, а не для продажу, бувають випадки, коли суди приймають рішення про конфіскацію комп'ютерів у таких правопорушників. Нарешті, незаконне використання комп'ютерних програм може спричинити цивільно-правову відповідальність, зокрема стягнення збитків, завданих незаконними діями особі, що володіє авторськими правами, розмір яких визначається судом. І ці суми можуть бути набагато більшого розміру ніж адміністративний штраф.

Замість висновку

На початку 2008 року в Україні розпочала офіційну діяльність міжнародна організація Business Software Alliance (BSA), що поєднує практично всіх найбільших виробників програмного забезпечення. Наприкінці минулого місяця вказана організація оприлюднила офіційне звернення до Президента та Прем'єр-міністра країни, в якій говориться, що правозахисна практика останніх років свідчить про притягнення до відповідальності за вчинення порушень у сфері інтелектуальної власності тільки дрібних продавців дисків та приватних підприємців, у той час як великі і середні підприємства залишаються недоступними для правоохоронних органів. У зв'язку з цим BSA просить сприяння вищих посадових осіб держави в збільшенні кількості перевірок, спрямованих на дотримання авторських прав господарськими структурами.

Автор: Наталія Панкратова, www.ligazakon.ua