Розірвання шлюбу - формальне припинення дійсного шлюбу між живими подружніми. Від розірвання шлюбу варто відрізняти визнання шлюбу недійсним у судовому порядку і припинення шлюбу через смерть одного із подружжя: чоловіка або дружини.

В Україні у відповідності зі статтями 104-115 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу (розлучення) може бути здійснене за заявою одного або обох чоловіка і дружини. Важливо зазначити, що в сучасному законодавстві термін "розлучення" замінений терміном "розірвання шлюбу".

Шлюб розривається в органах РАЦС у випадку згоди на розлучення чоловіка і дружини, які не мають спільних неповнолітніх дітей.

Шлюб може бути розірваним у РАЦС незалежно від наявності спільних неповнолітніх дітей, у випадку якщо один із подружжя визнаний судом безвісно відсутнім або недієздатним або засуджений за вчинення  злочину  до  позбавлення  волі  на строк не менш як три роки.

Якщо в чоловіка і дружини є спільні неповнолітні діти або один із подружжя не виражає згоду на розлучення (не підписує спільну заяву), шлюб розривається в судовому порядку. До розірвання шлюбу суд може призначити подружжю строк для примирення.

Документом, що підтверджує розірвання шлюбу, є свідоцвто про розірвання шлюбу. Кожний з розлучених вправі одержати його в органі РАЦС як у день розірвання шлюбу, так і пізніше.

Зразки позовних заяв про розірвання шлюбу: