06 червня 2010

Про деякі особливості ефективного вирішення конфліктів між роботодавцем та працівником

Правильно врегульовані трудові відносини - запорука комфорту і максимально продуктивної роботи. Але, у зв'язку з фінансовою нестабільністю в період кризи, проблеми попередження і правового вирішення трудових спорів стали як ніколи актуальними і для роботодавців, і для працівників. "У суперечці виграє не той, хто правий, а той, хто вміє сперечатися", - свідчить народна мудрість. Як же учасникам трудових правовідносин навчитися ефективно сперечатися?

Особливостям врегулювання трудових спорів була присвячена інтернет-конференція, яка відбулася на порталі ЛІГА: ЗАКОН. На запитання учасників відповідали експерти ЮФ ILF - партнер Сергій Сільченко та юрист Євген Греков.

Усупереч поширеній думці, що роботодавець - "цар і бог", у сфері трудових відносин працівник захищений набагато більше. Саме тому існує дуже велика кількість справ, виграних працівниками, з відповідними компенсаціями матеріальних збитків та моральної шкоди.

Нагадаємо, трудові спори бувають індивідуальними і колективними. Індивідуальний трудовий спір стосується лише одного працівника, і розглядається судом або комісією з трудових спорів, тобто органами, створеними для вирішення спорів. Колективний спір зачіпає інтереси багатьох працівників, іноді значної частини колективу підприємств, установ, організацій. Для його розгляду потрібно сформувати примирюючи комісію, трудовий арбітраж, запросити незалежного посередника. У розгляді колективного спору обов'язкову участь приймає Національна служба посередництва і примирення, яка фінансується за рахунок коштів Держбюджету. Її представники беруть участь на всіх етапах розгляду колективного спору.

Що стосується трудового законодавства, в цілому С. Сільченко та Є. Греков оцінюють його стан як цілком задовільний. "Основна проблема, на наш погляд, полягає в тому, що чинне трудове законодавство орієнтоване на регулювання праці на великих підприємствах. Його складно використовувати там, де є кілька працівників. Крім того, КЗпП перевантажений гарантіями для працівників, тому на практиці багато які з них не дотримуються", - розповіли фахівці. Країні необхідний новий Трудовий кодекс, в якому були б врегульовані питання, пов'язані з появою підприємств, заснованих на різних формах власності, і з розвитком ринкових відносин в цілому. Але при цьому не можна допустити відходу від базових стандартів у сфері праці.

Найбільш поширеними є трудові спори, пов'язані з оплатою праці.

В Україні немає офіційних статистичних даних про види трудових спорів, що розглядаються в судах. Але, як свідчить практика, найбільш поширеними є трудові спори, пов'язані з оплатою праці. Також найчастіше порушуються норми трудового законодавства щодо робочого часу, трудових договорів, правил ведення трудових книжок і т.д.

Форми участі профспілок у вирішенні трудових спорів визначені КЗпП та Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". При виникненні трудових спорів (конфліктів) профспілки можуть представляти інтереси працівника, чиї права порушені, в суді і надавати йому допомогу в оформленні необхідних документів. Згідно зі ст. 224 КЗпП, працівник може звернутися до КТС самостійно або за участю профспілкової організації, яка представляє його інтереси.

Відповідно до Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", профспілки беруть участь у створенні органів для вирішення колективних трудових спорів та у вирішенні питань про оголошення страйку. Вони можуть також самостійно виступати стороною колективного трудового спору.

У зв'язку з комп'ютеризацією робочого процесу зараз багато працівників мають доступ до Інтернету. В результаті це використовується в особистих цілях. Багатьох цікавить проблема ведення на роботі особистого листування в Інтернеті. Як пояснили експерти ЮФ ILF, відповідно до ст. 21 КЗпП, працівник, уклавши трудовий договір, зобов'язується працювати з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. Елементом такого підпорядкування є ефективне використання робочого часу. Крім того, відповідно до ст.ст.131, 139 КЗпП, працівник повинен дбайливо ставитися до майна роботодавця.

Комп'ютер надається працівникові роботодавцем для виконання службових завдань, тому користуватися комп'ютером (програмним забезпеченням, поштою, Інтернетом) в особистих інтересах працівник не має права. Якщо ж виникає така необхідність, ці питання потрібно погодити з роботодавцем.

Роботодавець може перевіряти зміст листування на комп'ютері, так як робочий час має бути присвячене роботі. Але звільнити з роботи за разове використання комп'ютера в особистих цілях не можна. Можна звільнити за систематичне порушення обов'язків, після застосування до працівника дисциплінарного стягнення.

"Людину принижують тільки тому, що вона дозволяє це робити сама. Ось основна проблема. Підвищуйте кваліфікацію, вчіться, розвивайте конкурентні переваги, і за вами будуть роботодавці ствати в чергу", - резюмує Сергій Сільченко. Захищаючи свої права, ознайомтеся з основними законодавчими актами, які регламентують права і обов'язки працівника і його роботодавця: Кодекс законів про працю, Закону України "Про оплату праці", Закон України "Про відпустки", Закон України "Про охорону праці" та ін.

За матеріалами Ліга:Закон