ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР

м. ____________ "__"_______ 20___ р.

Громадянин України _________________________________(прізвище, ім'я, по батькові) і громадянка України ___________________________________(прізвище, ім'я, по батькові), іменовані далі "Чоловік і жінка", добровільно, по взаємній згоді, одружуючись   із метою врегулювання взаємних майнових прав і обов'язків як у шлюбі, так і у випадку його розірвання, уклали даний шлюбний договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Чоловік і жінка домовляються про те, що на все майно, нажите подружжям спільно в шлюбі , незалежно від того на чиї доходи воно було придбано, установлюється режим спільної власності. Для окремих видів майна, спеціально зазначених у даному договорі або доповненні до нього, може встановлюватися інший режим.
1.2. Майно, що належало кожному із чоловіка й жінки до вступу в шлюб, а також майно, отримане одним із чоловіка й жінки під час шлюбу в дарунок, у порядку спадкування або по інших безоплатних угодах є його власністю.
1.3. До моменту укладання даного договору гр. _______________ належить наступне майно:
- квартира загальною площею ______ кв. метрів, що перебуває за адресою: ___________________________;
- автомобіль _________, двигун No. _____, кузов No. ________, державний номер ___________, зареєстрований в ___________;
- предмети меблів відповідно до прикладеного до договору списку;
- золоті й срібні прикраси, а також ювелірні вироби з дорогоцінних і напівкоштовних каменів відповідно до прикладеного до договору списку;
- гараж для автомобіля, розташований за адресою _____________________________.
Гр. ____________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові) до моменту укладення даного договору належить наступне майно:
- _____________________________________________________________;
- _____________________________________________________________;
- _____________________________________________________________;
- _____________________________________________________________.

1.4. До спільного майна, нажитого під час шлюбу, відносяться доходи кожного із чоловіка й жінки від трудової діяльності, підприємницької діяльності й результатів інтелектуальної діяльності, отримані ними пенсії, допомоги й інші грошові виплати, що не мають спеціального призначення. Володіння й користування спільним майном здійснюється по обопільній згоді.
1.5. Право на спільне майно належить також чоловікові, який у період шлюбу здійснював ведення домашнього господарства, догляд за дітьми або по інших поважних причинах не мав самостійного доходу.
1.6. Речі індивідуального користування (одяг, взуття й інші), за винятком коштовностей і інших предметів розкоші, хоча й придбані в період шлюбу за рахунок загальних засобів чоловіка й жінки являються власністю того із подружжя, який ними користувався.
1.7. Доходи цільового призначення (суми матеріальної допомоги, суми, виплачені у відшкодування збитку у зв'язку із втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я й т.п.) визнаються власністю того із подружжя, якому вони виплачені.
1.8. Чоловік і жінка вправі розпоряджатися загальним майном по взаємній згоді. Згода одного із подружжя на здійснення іншим із подружжя правочинів зі спільним майном вважається правомірними, якщо інший із подружжя не висловить заперечень проти угоди до її здійснення. Для здійснення угод з нерухомим майном (у тому числі із квартирами, житловими й нежитловими приміщеннями, земельними ділянками й т.п.), транспортними засобами й іншим майном, угоди з яким підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, необхідно попередня письмова згода іншого із подружжя. Якщо угода за згодою сторін або в силу закону відбувається в нотаріальній формі, згода іншого із подружжя на здійснення такої угоди також повинна бути нотаріально засвідчена. Попередня письмова згода іншого із подружжя необхідна при відчуженні й придбанні майна, якщо сума угоди перевищує ________ гривень, незалежно від виду майна, у відношенні якого відбувається правочин.
1.9. У будь-який момент у період шлюбу чоловік і жінка за взаємною згодою вправі змінити встановлений даним договором режим спільної власності.

2. ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ЧОЛОВІКА Й ЖІНКИ

2.1. Кожний із подружжя зобов'язаний піклуватися про спільне майно й про майно, що належить іншому із подружжя, приймати всі необхідні міри для запобігання знищення або
ушкодження майна, а також для усунення погрози знищення або ушкодження, у тому числі - робити необхідні витрати як за рахунок загальних коштів , так і за рахунок інших доходів. Кожний із подружжя зобов'язаний дотримуватись прав й законних інтересів іншого із подружжя, установлені даним шлюбним договором і законом, як у шлюбі, так і після його розірвання.
2.2. Чоловік і жінка зобов'язані утримуватися від висновку ризикованих угод. Під ризикованими угодами розуміються угоди, невиконання зобов'язань по яких може привести до втрати значної частини спільного майна або до істотного скорочення доходів чоловіка й жінки.
2.3. Кожний, чоловік і жінка, має право користуватися майном іншого чоловіка, що належали йому до вступу в шлюб, відповідно до  призначення майна.
2.4. У період шлюбу кожний із чоловіка й жінки вправі розпорядитися належним йому до шлюбу майном за своїм розсудом. Однак доходи по таких угодах чоловік і жінка визнають спільною сумісною власністю.
2.5. Кожний із чоловіка й жінки зобов'язаний повідомляти свого кредитора (кредиторів) про укладення, зміну або про розірвання даного шлюбного договору.
2.6. У випадку розірвання шлюбу майно, що належало кожному із подружжя до вступу в шлюб у масу майна, що підлягає розділу, не входить.
2.7. При розірванні шлюбу спільне майно підлягає розділу в рівних частках.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧОЛОВІКА Й ЖІНКИ

3.1 Кожний, чоловік і жінка, несе відповідальність у відношенні прийнятих на себе зобов'язань перед кредиторами в межах належного йому майна. При недостатності цього майна кредитор вправі вимагати виділу частки подружжя-боржника, що належала б боржникові при розподілі спільного майна, для накладення на нього стягнення.
3.2. Подружжя не несе відповідальності по угодах, зробленим іншим із подружжя без його згоди.
3.3. На спільне майно стягнення може бути звернено лише по загальних зобов'язаннях чоловіка й жінки. При недостатності цього майна чоловік і жінка несуть по зазначених зобов'язаннях солідарну відповідальність своїм майном.
3.4. Відповідальність чоловіка й жінки за шкоду, заподіяну їхніми неповнолітніми дітьми, визначається Цивільним законодавством.

4. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ , ЗМІНА Й ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ

4.1. Даний договір набуває чинності  від дня державної реєстрації висновку шлюбу.
4.2. Даний договір підлягає нотаріальному посвідченню.
4.3. Дія договору припиняється в момент державної реєстрації розірвання шлюбу.
4.4. Чоловік і жінка вправі в будь-який момент внести в даний договір зміни й доповнення. Однобічна відмова від виконання даного договору не допускається.
4.5. Всі спірні питання, які можуть виникнути в період дії даного договору, у випадку недосягнення чоловіками згоди, дозволяються в судовому порядку.

Підписи сторін:

Гр. ___________________________________________________________,
паспорт: серія _______________, Nо. ___________, виданий ______________
____________________________________________________________________,
адреса: ______________________________________________________________

_____________________
(підпис)

Гр. ___________________________________________________________,
паспорт: серія _______________, Nо. ___________, виданий ______________
____________________________________________________________________,
адреса: ______________________________________________________________

_____________________
(підпис)

КОМЕНТАР:
Шлюбний договір може бути укладений як до державної реєстрації шлюбу, так і в будь-який час у період шлюбу. Шлюбний договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. У шлюбному договорі чоловік і жінка вправі визначити лише майнові права й обов'язки як у шлюбі, так і у випадку його розірвання. Інші права й обов'язки чоловіка й жінки регулюванню шлюбним договором не підлягають.
У шлюбному договорі чоловік і жінка вправі:
- установити режим спільної, часткової або роздільної власності на все майно чоловіка й жінки, на його окремі види або на майно кожного із чоловіка й жінки;
- визначити частку кожного із чоловіка й жінки в приналежному їм майні;
- визначити майно, що буде передано кожному із чоловіка й жінки у випадку розірвання шлюбу;
- установити спосіб участі в доходах один одного;
- визначити порядок несення кожним з них сімейних витрат, а також будь-які інші положення, що стосуються майнових відносин чоловіка й жінки, але не суперечать закону й  інтересам, які не ущемляють, іншого  із подружжя.