Про визнання права власності на будівлю

26 травня 2010

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

У х в а л а

іменем України

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У грудні 2008 року  ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що будівля свинарника по  вул. Січових Стрільців, 82 “в” у с. Сухостав Гусятинського району Тернопільської області була включена до складу майна, яке підлягає розпаюванню. Рішенням комісії по врегулюванню майнових відносин від 15 вересня 2008 року їй було виділено на праві власності цю будівлю свинарника в рахунок майнових паїв відповідачів. Вона виплатила відповідачам грошову компенсацію за їх частки в майнових паях, але не може оформити на себе право власності на будівлю зазначеного свинарника.

Позивачка просила її позовні вимоги задовольнити та визнати за неї право власності на спірну будівлю свинарника.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області   від 26 лютого 2009 року було залучено до участі в справі третьою особою без самостійних вимог комісію по врегулюванню майнових відносин пайщиків сіл Яблунів, Сухостав Густинського району.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області   від 9 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 21 травня  2009 року рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області   від 9 квітня 2009 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на свинарник по вул. Січових Стрільців, 82 “в” у с. Сухостав Гусятинського району Тернопільської області.

У касаційній скарзі комісія по врегулюванню майнових відносин ставить питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним  і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи; висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду не відповідає цим вимогам.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що відповідачі визнали позов, а суд першої інстанції залучив до участі в справі третьою особою комісію по врегулюванні майнових відносин незаконно, оскільки остання не є юридичною особою.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники  сторін та третіх осіб.

Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачами  і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. ст. 35, 36 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення в справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду, про що суд постановляє ухвалу.

Треті особи належать до осіб, які мають матеріально-правову і процесуально-правову заінтересованість у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 вересня 2008 року відповідачі звернулися із заявами до комісії по врегулюванню майнових відносин про виділення їм у рахунок майнових паїв частину приміщення будівлі свинарника з правом переоформлення права власності на цю будівлю на ОСОБА_1

Відповідно до рішення комісії по врегулюванню майнових відносин  від 15 вересня 2008 року в рахунок погашення майнових паїв у приватну власність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виділено  частину будівлі свинарника площею       61,5 погонних метра, що по вул. Січових Стрільців, 82 “в” у с. Сухостав відповідно до  розмірів їх майнових паїв.

 Згідно акта передачі майна від 15 вересня 2008 року зазначена комісія передала ОСОБА_1 частину приміщення свинарника площею 61,5 погонних метра.  

23 січня 2009 року комісія по врегулюванню майнових відносин скасувала своє рішення від 15 вересня 2008 року № 34.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано до участі в справі залучив  третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору комісію по врегулюванню майнових відносин.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, незважаючи на визнання цих вимог відповідачами, оскільки зазначене рішення  комісії по врегулюванню майнових відносин від 15 вересня 2008 року було скасовано рішенням цієї ж  комісії від  23 січня 2009 року, а тому відповідачі не стали власниками цього майна і не вправі були передавати його позивачці.

Згідно зі ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України    

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу комісії по врегулюванню майнових відносин на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 21 травня 2009 року задовольнити.

Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 21 травня 2009 року скасувати, рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області  від 9 квітня 2009 року  залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: