05 серпня 2010
РІШЕННЯ
Іменем України
7 липня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А., Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Біолог”, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2009 року,
встановила:
У грудні 2008 року ОСОБА_3 завернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 25 липня 2002 року вона придбала у приватного підприємця ОСОБА_4 200 полімерних хвилястих листів (шиферу) “Біолайн” коричневого кольору, 36 коньків “Біолайн”, 15 вітрових планок, 1 900 цвяхів та 285 п. м. плівки під покриття.
Перед купівлею ОСОБА_4 показав їй рекламний проспект, де було вказано, що гарантія на шифер 50 років.
ОСОБА_4 доставив замовлений матеріал в її будинок АДРЕСА_1 в с. Опариси без будь-яких документів на придбані матеріали.
Через чотири роки після покриття придбаними матеріалами дах її будинку почав протікати і тріскатись, у результаті чого вона змушена була придбати нові матеріали та перекрити дах.
Оскільки в добровільному порядку ОСОБА_4 відмовився відшкодувати завдану їй шкоду, ОСОБА_3 просила розірвати договір купівлі-продажу, укладений у липні 2002 року між нею та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та стягнути з останнього на її користь 16 387 грн. на відшкодування майнової шкоди та 15 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Розірвано договір купівлі–продажу, укладений 25 липня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 16 387 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 10 тис. грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 264 грн. державного мита.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2009 року рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2009 року змінено, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди до 3 тис. грн.
У решті рішення зазначеного суду залишено без змін.
Додатковим рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 24 липня 2009 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні її позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Біолог” про захист порушених прав споживача.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” від 12 квітня 1996 року № 5 у системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило, збігається з його виконанням, та на нього не поширюються вимоги щодо обов’язкової письмової форми. Тому втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляють споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що вона довела факт придбання шиферу саме в ОСОБА_4 та протягом гарантійного строку виявила його недоліки, а тому має право відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, а також завданої майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана належна оцінка.
Оскаржувані судові рішення в частині відшкодування майнової шкоди відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують.
Проте, частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції та апеляційний суд, зменшуючи суму на відшкодування моральної шкоди, не врахували положень ст. 4 Закону України “Про захист прав споживачів” щодо права споживача на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
У справі не встановлено обставин, з якими закон пов’язує право споживача ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, тому вважати обґрунтованими висновки щодо часткового задоволення позовних вимог у цій частині немає підстав.
Згідно з вимогами ст.. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Ураховуючи наведене, рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2009 року в частині часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні таких вимог.
Керуючись ст. ст. 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
вирішила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2009 року в частині часткового задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Біолог”, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
У решті – рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 30 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2009 року залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Патрюк
Судді: Т.Є. Жайворонок, Н.П. Лященко, В.А. Мазурок, Ю.В. Прокопчук
| Наступна > |
|---|
