23 липня 2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого: Яреми А.Г.,
суддів: Барсукової В.М., Григор`євої Л.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белнефтехим» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белнефтехим» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року,
встановила:
У квітні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белнефтехим» (далі – ТОВ «Белнефтехим») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що між ним та ТОВ «Белнефтехим» 29 січня 2008 року укладено трудовий контракт, за умовами якого його було призначено директором ТОВ «Белнефтехим» строком на три роки.
Наказом від 20 березня 2008 року його було звільнено з роботи з 24 березня 2008 року з підстав, передбачених ст. 259 Трудового кодексу Республіки Білорусь.
Посилаючись на те, що звільнення проведено всупереч законодавству держави працевлаштування – України, просив визнати наказ від 20 березня 2008 року незаконним, поновити його на роботі, стягнути з ТОВ «Белнефтехим» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 7 тис. грн. завданої моральної шкоди.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано незаконним наказ від 20 березня 2008 року про його звільнення з посади директора ТОВ «Белнефтехим» з 24 березня 2008 року та поновлено на посаді директора ТОВ «Белнефтехим» з 24 березня 2008 року, стягнуто з ТОВ «Белнефтехим» на користь ОСОБА_5 196 789 грн. 13 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25 березня 2008 року по 17 березня 2009 року, 5 тис. грн. завданої моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року в частині стягнення на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ТОВ «Белнефтехим» на користь ОСОБА_5 199 477 грн. 02 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з проведенням передбачених законом обов`язкових відрахувань. Рішення суду першої інстанції в частині відшкодування ОСОБА_5 завданої моральної шкоди змінено, зменшено розмір стягнутої з ТОВ «Белнефтехим» на користь ОСОБА_5 моральної шкоди до 1 тис. грн. У решті – рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ «Белнефтехим» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що звільнення позивача з підстав, передбачених ст. 259 Трудового кодексу Республіки Білорусь, є незаконним, а тому він підлягає поновленню на роботі зі стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Однак повністю погодитись з такими висновками судів не можна.
Судом установлено, що ТОВ «Белнефтехим» створене на підставі установчого договору, укладеного 5 лютого 2003 року між Білоруським державним концерном по нафті і хімії та відкритим акціонерним товариством «Полімір», відповідно до законодавства України.
20 грудня 2007 року на позачергових зборах учасників ТОВ «Белнефтехим» було прийнято рішення про укладення з директором ТОВ «Белнефтехим» ОСОБА_5 трудового контракту.
Оскільки ОСОБА_5 є громадянином Республіки Білорусь, 19 січня 2008 року Державний центр зайнятості України надав йому дозвіл на працевлаштування в Україні строком до 19 липня 2008 року.
29 січня 2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Белнефтехим» було укладено трудовий контракт строком до 28 січня 2011 року, на підставі якого було видано наказ про прийняття ОСОБА_5 на роботу.
Відповідно до п. 1.2 контракту трудові та інші відносини між керівником та наймачем регулюються на підставі законодавства Республіки Білорусь, якщо інше не встановлено актами законодавства України.
Згідно із п. 7.2 контракту він може бути розірваний до закінчення строку відповідно до чинного трудового законодавства Республіки Білорусь.
На позачергових зборах учасників ТОВ «Белнефтехим» 28 лютого 2008 року було прийнято рішення про дострокове розірвання укладеного з ОСОБА_5 контракту 10 березня 2008 року з виплатою компенсації в розмірі трьох посадових окладів.
Рішенням позачергових зборів учасників ТОВ «Белнефтехим» від 10 березня 2008 року було перенесено дату звільнення ОСОБА_5 з посади директора на відповідну дату, наступну за закінченням періоду його тимчасової непрацездатності.
За змістом ст. 8 КЗпП України трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, у якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.
Державою працевлаштування позивача є Україна.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Якщо обставинам, які стали підставою звільнення в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції та апеляційний суд, переглядаючи справу, на зазначені положення закону уваги не звернули та, установивши, що ОСОБА_5 було звільнено з роботи з підстав, визначених ст. 259 Трудового кодексу Республіки Білорусь від 26 липня 1999 року, яка передбачає розірвання трудового договору з керівником організації за рішенням власника майна організації або уповноваженого ним органу з виплатою відповідної компенсації, належним чином не перевірили їх обґрунтованість та дійшли помилкового висновку про поновлення ОСОБА_5 на роботі, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди лише з тих підстав, що звільнення позивача було проведено за законодавством Республіки Білорусь, при цьому не використали своє право змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством України.
Таким чином суди, правильно встановивши фактичні обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права, а тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_5 і привести його у відповідність з чинним законодавством України, та вважати ОСОБА_5 звільненим з посади директора ТОВ «Белнефтехим» з 24 березня 2008 року з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
вирішила:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белнефтехим» задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белнефтехим» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Вважати ОСОБА_5 звільненим з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Белнефтехим» з 24 березня 2008 року з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Г. Ярема
Судді: В.М. Барсукова
Л.І. Григор`єва
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін
| < Попередня |
|---|
