26 травня 2010
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
У х в а л а
7 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Патрюка М.В., суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Мазурка В.А., Перепічая В.С., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на будівництво будинку за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 1 жовтня 2008 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2007 року ОСОБА_2. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що її матері, ОСОБА_3., на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1, який знаходився в непридатному для проживання стані. ОСОБА_3. була пенсіонеркою й грошей для його відновлення не мала, тому вони домовились, що ОСОБА_2. відремонтує будинок за власні кошти, а ОСОБА_3. передасть його у власність позивачки. На ремонт, який тривав протягом травня - листопада 1998 року, позивачка витратила значні кошти. 19 липня 1999 року ОСОБА_3. склала заповіт на все належне їй майно на ім'я ОСОБА_2., а в січні 2005 року склала новий заповіт на користь ОСОБА_1., про що позивачці стало відомо після смерті матері - у квітні 2005 року. Рішенням Рівненського районного суду від 13 жовтня 2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання її співвласницею зазначеного будинку (далі - справа № 2-119/2006). На підставі ст. ст. 1216, 1231 ЦК України ОСОБА_2. просила стягнути зі спадкоємиці ОСОБА_1. на її користь: вартість використаних на будинок будівельних матеріалів у сумі 22 369 грн., 4 200 грн. – сплачену заробітну плату будівельникам, понесені судові витрати.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 1 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. витрати на ремонт будинку в сумі 26 569 грн. і 1 296 грн. судових витрат.
ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Рівненської області від 1 жовтня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що вимоги про відшкодування понесених ОСОБА_2. витрат на ремонт будинку за рахунок майна спадкодавиці є законними й обгрунтованими, оскільки передбачені ст. 1231 ЦК України.
З такими висновками суду погодитись не можна.
Судом установлено, що 18 грудня 1997 році ОСОБА_3. придбала житловий будинок АДРЕСА_1. У 1998 році ОСОБА_2. провела ремонт зазначеного будинку. 19 липня 1999 року ОСОБА_3. склала заповіт на все належне їй майно на ім'я ОСОБА_2., а 13 січня 2005 року склала новий заповіт на все належне їй майно на користь ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. померла. Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 15 травня 2006 року, яка була проведена в цивільній справі № 2-119/2006, судовий експерт не зміг дати відповіді на поставлені питання в частині видів, кількості будівельних матеріалів, що були затрачені на ремонт спірного будинку.
За положеннями ст. ст. 1216, 1231 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. Майнова шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
Відповідно до правил ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 1166 ЦК України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ст. 1231 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки ОСОБА_2. здійснювала ремонтні роботи з відновлення будинку матері добровільно, тому понесені нею витрати не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, тому воно підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Рівненської області від 1 жовтня 2008 року скасувати, залишити в силі рішення Рівненського міського суду від 18 липня 2008 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Патрюк
Судді: Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
В. А. Мазурок
В .С. Перепічай
| < Попередня | Наступна > |
|---|
